Якщо йдеться про стосунки між чоловіком жінкою, то сучасні технології дозволяють людям зустрітися, спілкуватися. Але зустріч насправді відбудеться тільки тоді, коли метою насамперед є зустріч у реальності.
Про те,чи можливі стосунки на відстані, як їх по‑справжньому побудувати і які є небезпеки, розповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.
Ніщо не замінить живого спілкування
Звісно, побудувати стосунки на відстані можливо, — але якщо вони ведуть до реальної зустрічі. Сьогодні людство досягло певної вершини своїх інтелектуальних можливостей, які допомагають людині зустрітися з іншою людиною. Сучасні засоби комунікації дозволяють почути, побачити іншу людину в будь-якій частині світу, щоб відбулася зустріч. Але будь-яка зустріч має свою мету.
Якщо йдеться про стосунки між людьми, а конкретно — у сфері емоційній, почуттєвій, такій як зустріч чоловіка й жінки, то сучасні технології дозволяють людям зустрітися, якщо метою насамперед є реальна зустріч. Ніщо не замінить живого, реального спілкування.
Коли людей розділяє відстань, бо є на те причина — хтось навчається, хтось працює, хтось виїхав у відрядження, а хтось під час війни рятує своє життя, — то віртуальне спілкування може допомогти підтримувати стосунки. Але йдеться про якийсь обмежений час; він рано чи пізно закінчиться й люди знову повернуться до реальності.
Проте якщо зустрічі у віртуальному форматі відбуваються просто так, без важливої причини, то вони ні до чого не ведуть, бо немає реальної зустрічі, у якій важливі емоції. Через телефон, через камеру можна почути, побачити людину. Це частково допомагає виразити свої емоції, почуття, коли реальна зустріч неможлива. Проте коли немає чіткої мети, навіщо я хочу зустрічатися з людиною через засоби комунікації, немає чіткого розуміння, наміру бути разом, зустрічатися в реальному житті, то стосунки на відстані ніколи нікуди не приведуть і нічого доброго не дадуть.
Перш ніж, наприклад, вирішувати одружитися, пара має зустрічатися реально. Віртуальний світ — нереальний: хоча ми й бачимо людину, чуємо її, але в ньому немає живої зустрічі, немає переживання, справжнього життя.
Як бути щирим у стосунках на відстані?
Стосунки на відстані дають можливість приховати свої вади, показати себе з кращого боку, через те, що не бачиш людину постійно. Найчастіше ми помічаємо недоліки іншої людини саме в побутовому спілкуванні. Як бути щирим у стосунках на відстані?
Коли є віртуальне спілкування, але немає можливості реальної зустрічі, то технічні засоби допомагають підтримувати деякий емоційний рівень, підтримувати стосунки, щоб вони не зникли, — але не замінити їх, якщо обставини змусили пару жити в розлуці.
Для наречених або подружжя, які мають досвід перебування разом, уже знають одне одного, були і є щирими в реальному житті й не ховаються емоційно за екраном, ця зустріч має конкретну мету: побачити, почути, вкотре сказати «я тебе кохаю», ще раз почути «як ти мені потрібний», подивитися у вічі хоча б на відстані. Це важливо.
У віртуальних зустрічах, які не мають на меті реальної зустрічі, важко бути щирим. Якщо люди не знають одне одного добре або щойно познайомилися, то найчастіше вони надягають маски. Завжди можна втекти від реальності, бо там видні почуття. Здавалося б, за допомогою сучасних технологій видно кожну риску на обличчі — але йдеться не про це, а про емоційний вибір, про щирість. Іноді люди, коли їм не хочеться казати чи почути правду, вдаються до таких хитрощів: «Ой, вибач, я тебе не чую, якісь перешкоди», «Ой, щось сталося з камерою». Це зручно. Зручно втікати від правди, від реальності.
Коли знайомство не почалося в реальності, а віртуальна зустріч теж до неї не веде, то навіть немає мови про щирість. Якщо запитати цих людей, навіщо вони спілкуються віртуально, що це їм дає, то часто у відповідь можна почути: «Просто так». Жахливо, що в сучасному світі, де технології дозволяють зустрітися з людиною, цієї зустрічі не відбувається. Люди просто хочуть розважитися; якось витратити свій фізичний час. Використати іншу людину для своїх потреб — це теж різновид егоїзму. Здається, що в цьому немає нічого поганого, немає гріховного вчинку чи мислення; але є сам намір пустопорожності — «просто так».
Йдучи на якусь зустріч, ми робимо це з чітким наміром і метою: щось підписати, про щось домовитися, вислухати, прийняти пробачення і пробачити тощо. Але коли немає мети, то немає вираження себе. Про щирість узагалі не йдеться, вона не береться до уваги. Коли немає чіткої мети, то людина не відкривається. Дорослі люди бавляться, як діти у піску. Тільки їм дали до рук дорослі іграшки.
Ідеться про емоційну зрілість. Емоції зашкалюють: я можу і з тим зустрітися, і з тим. Подивіться хоча б на підписників у соцмережах: деякі ставлять нереальні імена, фото — людина не признається, хто вона. Іноді навіть чоловік видає себе за жінку чи навпаки. Або хтось, слідуючи за модою, представляє себе гомосексуалістом, хоча насправді ним не є. Як зрозуміти їхні справжні прагнення, наміри? Це велика зброя в руках злого духа, щоб нищити стосунки. Людина, яка будує свої стосунки у віртуальному світі, не здатна будувати їх у реальності.
Чи мають майбутнє віртуальні стосунки?
Якщо люди познайомилися віртуально і є щирими, то їхнім природним бажанням буде якнайшвидше зустрітися «вживу». Вони завжди шукатимуть реальної зустрічі. Віртуальні зустрічі, які не мають чіткої мети, швидко починаються і швидко завершуються — або людина підтримує стосунки з кількома одночасно. Сучасні технології допомагають людям зустрітися, але людина має прагнути перейти з віртуального світу в реальний. Той, хто живе тільки у віртуальному світі, не зможе жити в реальному.
Повністю розмову з братом Олександром Могильним OFM Cap дивіться тут.
Читайте також:
Як розмовляти з дітьми про секс
Як підлітків навчити християнського погляду на секс
Чи можна неодруженим закоханим цілуватися?
Як у стосунках може проявлятися гріх нечистоти?
Чому порнографія і мастурбація — це гріх?
фінансово.
Щиро дякуємо!
