Первородний гріх сильно зранив людську природу. Ми не знаємо, що таке любити, як любить Бог. Але важливо хотіти вчитися.
Про взаємодію чоловіка і жінки й на чому вона побудована, розповідає докторка теології Орися Уська.
Ми не маємо природного ресурсу любити
Жінка зможе щось адекватно співтворити в мужчині, тільки якщо вона сама глибоко житиме своєю сутністю: хто вона і Ким вона люблена. Тільки мірою перебування в постійному інтимному зв’язку з Христом, у висхідному (від людини до Бога) і низхідному (від Бога до людини) рухові, розуміючи, хто вона і Хто її любить, Хто ніколи не відверне своє обличчя, ніколи не перестане любити.
Подивіться, як Ісус любить жінку — Церкву, нас, свій народ. Його любов на хресті така велика, що Він, бачачи зраду, подвійні стандарти, слабкість, готовність продати, глибоку черствість і байдужість, залишається вірним. Рідко яка жінка здатна акумулювати всі ці провини в собі щодо земного чоловіка. Але рідко який земний чоловік не втече, не зійде з хреста від мікрочастини того, що витримав Ісус. Бо це по-людськи неможливо. Ми не маємо в собі природного ресурсу любити. Людськими силами це навіть не варто починати, бо рано чи пізно це закінчиться.
Будь-які стосунки між чоловіком і жінкою не мають природного ресурсу, щоб нормально розвиватися. У чоловіка це побудовано на чуттєвості (як реагують на жінку органи чуття: зір, слух тощо). У жінки — на чутливості: як вона в емоціях реагує на мужчину (він мене чує, він мене бачить, він до мене уважний тощо). Насправді це звернено на себе: я бачу не його/її, а те, що я маю від нього/від неї. Жінка емоційно прив’язана до мужчини, бо їй із ним добре, їй зручно. Або чоловік захоплений жінкою, поки вона має гарну зовнішність. А як тільки у жінки ці риси зникають, тіло втрачає форму, — чоловік уже не відчуває потягу до неї. Тобто ці природні речі, добрі самі по собі, — лише сирий матеріал, із якого може вирости справжня любов.
Взаємодія чоловіка й жінки
У жінки щодня інший рівень гормонів. Натомість чоловіки — стабільні. Й жінка потребує цієї чоловічої стабільності, присутності. Бо ми доповнюємо одне одного. Будь-яка жінка розцвітатиме тільки при справжній маскулінності мужчини. Для цього не обов’язково виходити заміж. Бог посилає чоловіків, які мають відвагу рости у своїй маскулінності. Мужчині достатньо бути зрілим настільки, щоб хотіти дозрівати. Неправильно і нездорово очікувати від мужчини того, що він буде постійно таким, як Христос. Не буде. Треба розуміти реальну антропологію. Первородний гріх сильно зранив людську природу. І нам дуже важко; ми не знаємо, що таке любити, як любить Бог. Але важливо хотіти вчитися. І в цьому постійному, динамічному процесі взаємодії жінки й чоловіка вони одне одному дуже потрібні. Як жінці потрібні його стабільність, його постійність, його здатність бути менеджером процесів її плинності, так і чоловікові потрібна жінка для того, щоб вивести його із зосередженості на собі.
У природі жінки — кимось опікуватися, про когось дбати. Природне материнство змушує її думати про когось іншого. У чоловіків усе інакше. Вийти поза себе йому допоможе тільки те, що йому скаже жінка. Він сам не здогадається. Чоловіки думають інакше. Мужчина не може здогадатися, що відбувається в голові жінки, поки вона йому не скаже. У цьому проблема жінок: вони не розповідають чоловікам, що відбувається з ними, і що вони їм потрібні.
Хоча на це теж є раціональні причини: коли жінка просить чоловіка про допомогу, то часто її не отримує, і тому більше не просить; коли показує свою слабкість, вразливість, то чоловіки з неї не раз сміються. Натомість будь-яка спроба жінки показати свою вразливість і прийняти факт своєї слабкості й обмеженості — це виклик для мужчини доповнити її, стати героєм: полагодити речі, вирішити проблему тощо.
Жінка має казати чоловікові, що він їй потрібен, але зупиняти всі його спроби стати вище за неї в гідності. Жінка відчуває, коли чоловік щось робить не з глибини серця, не щоб ушанувати її гідність, не щоб бути для неї даром. Тоді вона має сказати «стоп». Коли чоловік використовує жінку для свого задоволення, як засіб для досягнення своїх цілей, вона повинна йому про це сказати: «Я зараз відчуваю, що ти мене використовуєш. Припини так робити». Чоловіки повинні це чути! Коли чоловік намагається домінувати над жінкою у будь-який інший спосіб — через страх, через погрози, змусити щось зробити, — то має почути, що він покликаний до чогось більшого: «Ти не повинен ставати для мене тираном; будь для мене паном, володарем, який має авторитет від Бога, який хоче представляти Бога і розказати, як мене любить Бог». Але чоловік не має що розказати, якщо він не питає Бога, не розмовляє з Богом, не має з Ним стосунків. Усі спроби чоловіка стати для жінки, як Бог, якщо у нього самого немає стосунків із Ним, автоматично роблять мужчину богом, тобто ідолом. І жінка має сказати йому про це.
Повністю етер з Орисею Уською дивіться тут.
Читайте також:
Для чого створений чоловік?
Марія, Йосиф і… фемінізм
фінансово.
Щиро дякуємо!
