Щоліта завдяки телепрограмі «Улюблене село французів» можна відкривати для себе приховані скарби. У 2025 році Сент-Антуан-л’Аббеї, горде середньовічне село в регіоні Ізер, підкорило серця.
Якщо і є конкурс, популярніший у цій країні за «Міс Франція», то це «Улюблене французьке село». Щоліта, починаючи з 2012 року, програма об’єднує близько п’ятнадцяти сіл материкової Франції та французьких заморських територій, чию культуру і спадщину представляє Стефан Берн, і запрошує громадськість проголосувати за своє улюблене село. Цього року переможцем став Сент-Антуан-л’Аббеї (Ізер, Овернь-Рона-Альпи).
Некомерційне громадянське об’єднання «Найкрасивіше французьке село» було створене 1982 року задля розвитку туризму в маленьких живописних комунах із багатою культурною спадщиною. На початок 2020 року в цю асоціацію входили вже 180 сіл. За прикладом французького руху, подібні асоціації з метою відродження красивих місцевостей заснували ініціативні групи у Валлонії, Квебеку, Італії та Іспанії.
Важливе місце паломництв
Розташоване між Греноблем і Валенсією, біля підніжжя гір Веркор, це село з 1200 мешканцями входить до списку найкрасивіших сіл Франції (з 2009 року). Воно пропонує справжній середньовічний досвід — зі своїми брукованими вулицями, фахверковими будинками, історичними ринковими залами та ремісничими кіосками. У 2023 році абатство обрали для реставрації в межах відомої лотереї Heritage Lottery, оскільки його фасад зазнав сильної ерозії, а прекрасний інтер’єр будівлі був під загрозою повного знищення.
Брама абатства. Джерело: Вікіпедія
Але Сент-Антуан-л’Аббеї — це також місце, сповнене духовності. Його домінантою є абатство, яке дало йому назву у ХІІ столітті. Цю споруду в готичному стилі побудував орден госпітальєрів св.Антонія, що був заснований завдяки мощам св.Антонія — знаного цілителя хворих, зокрема від «антонового вогню», як у ті часи називали отруєння сажкою. Благодійну комуну для лікування хворих на «антонів вогонь» заснував 1089 року місцевий багатий дворянин Гастон, який вимолив видужання сина перед реліквіями св.Антонія.
Релікварій у храмі св.Антонія
Реліквію до Сент-Антуан-л’Аббеї (тоді село ще звалося Ла-Мот-о-Буа) привіз із Константинополя місцевий правитель Жейлін. Це зробило абатство важливим місцем паломництва — особливо беручи до уваги те, що воно розташоване на шляху до Сантьяго-де-Компостела.
Госпітальєри св.Антонія, або антоніти, приймали паломників під захист і лікували хворих. У них були свої габіти: чорна сутана з лазуровим тау-хрестом на грудях. Мали багато монастирів у середньовічній Франції. Засновані наприкінці ХІ століття, антоніти зрештою в 1774 році об’єдналися з Мальтійським орденом госпітальєрів.
Багате культурне життя
Окрім історичної архітектури, село може похвалитися яскравим культурним життям. Протягом року тут проводяться численні фестивалі духовної музики, ярмарки ремесел, середньовічні заходи й різноманітні вистави у відкритому театрі. Музей Антонінів (Musée des Antonins), розташований в абатстві, пропонує відвідувачам зануритися в історію госпітальєрів та стародавні терапевтичні практики.
Храм абатства. Джерело: Вікіпедія
Ось вісім середньовічних абатств Франції, які варто оглянути:
Мон Сен-Мішель (Нормандія)
Ідеальний спосіб перетнути затоку — це йти, як середньовічні паломники, босоніж по сипких пісках, із поглядом, спрямованим на св.Архангела Михаїла. Вночі, вдень і в тумані абатство є маяком, скелею та притулком. Від 2001 року в абатстві живуть дві монаші спільноти (жіноча й чоловіча) з Монастирських Братств Єрусалима. Вони проводять богослужіння й тепло вітають паломників.
Абатство св.Петра в Солемі (Пеї де ла Луар)
Вже понад століття бенедиктинці Солема займаються відродженням григоріанського хоралу. Денні та вечірні богослужіння виконуються саме так. Солем є центром музичної палеографії та записів григоріанського хоралу. Дозвольте собі захопитися красою мелодій, що пережили століття!
Абатство Руайомон (Іль-де-Франс)
Святий Людовик заснував це цистерціанське абатство у 1228 році. Так почалася історія місця, яке ніколи не було забуте. Руайомон був важливим інтелектуальним і духовним центром у Середньовіччі. З 1964 року в абатстві має свій осередок фонд, присвячений митцям, особливо музиці.
Абатство Клюні (Бургундія)
Засноване 910 року, абатство поширилося по всьому християнському Заходу. Воно стало материнським для 1400 «дочок»! Побачити архітектурні пам’ятку — рештки духовного центру, де розташовувався найбільший середньовічний чернечий орден на Заході, завжди захопливо.
Санктуарій Мон Сен-Оділь (Ельзас)
Містичний центр християнства в Ельзасі захоплює дух. Його червоні будівлі з воґезького пісковика домінують над Ельзаською рівниною та лісами Воґезького масиву. У VIII столітті свята Одилія заснувала тут монастир, щоб жити життям молитви й милосердя. З 1931 року тут триває вічна адорація, яку провадять миряни, змінюючи одні одних; до них часто приєднуються гості.
Абатство Ла-Сов-Мажор (Нова Аквітанія)
У ньому проживало 300 монахів. Щедро обдароване герцогами Аквітанії, а згодом і королями Англії, абатство приймало паломників, що прямували до Компостели, перед складним переходом через Ланди. Руїни, які можна відвідати, свідчать про важливість цього абатства, яке було материнським для близько 50 пріоратів.
Абатство Сент-Фуа-де-Конк (Окситанія)
Конк, важлива зупинка на стежці Пюї-ан-Веле до Компостели, стоїть у кінці долини. Століттями паломники, що прямували до Сантьяго-де-Компостела, споглядали знаменитий тимпан Страшного суду біля воріт храму абатства Святого Духа. Це запрошення до медитації після довгої подорожі.
Леринське абатство (Прованс-Альпи-Лазурний берег)
Святий Оноре (Гонорат) перебрався на цей острів у V столітті. Сен-Оноре є частиною Леринського архіпелагу біля узбережжя Канн. У Середньовіччі він був відомий як «Святий острів». Це райське місце зараз може похвалитися шістнадцятьма століттями чернечого життя. Як щодо втечі в пустелю по той бік набережної Круазет?
Переклад CREDO за матеріалами: Сесіль Севейрак, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
