Хоча у більшості людей свята Катерина асоціюється з італійським містом Сієна, ця домініканська Вчителька Церкви — і одна з покровительок Риму — провела свої останні роки у Вічному місті, де сьогодні можна відвідати її гробницю і кімнату, де вона померла.
Гробниця святої Катерини Сієнської знаходиться у головному вівтарі базиліки Санта-Марія-Сопра-Мінерва під блакитно-золотим склепінням єдиного у Римі готичного храму — за рогом від Пантеону.
Відвідувачі можуть простягнути руку і торкнутися мармурової гробниці, молячись перед нею навколішках. Багато хто залишає на її саркофазі невеликі записки з молитовними намірами.
Точне місце, де померла свята Катерина, відоме широкому загалу ще менше, ніж її гробниця. Його можна знайти, пройшовши дві хвилини від базиліки по Віа ді Санта-К’яра. На місці будинку, де жила Катерина з кількома послідовниками, сьогодні знаходиться театр «Opera Lirica di Roma».
Усередині будівлі театру прихована маленька позолочена каплиця, присвячена святій Катерині, що позначає місце, де вона померла. Охочі можуть просто зайти і сказати співробітникам театру, що хочуть помолитися у каплиці.
Сестра Катерина Йосиф Дросте, професорка богослов’я університету Ангелікум, в інтерв’ю для CNA розповіла про важливу роль святої Катерини для міста Рим.
«Катерина є покровителькою Рима разом зі святими Петром і Павлом завдяки своїй ролі у поверненні папського престолу у Рим», — сказала вона.
У часи святої Катерини резиденція Папи була в Авіньйоні (Франція). Катерина була непохитна у своєму переконанні, що Папа має повернутися до Рима, — настільки, що поїхала в Авіньйон і поговорила з Папою Григорієм XI, заохочуючи його виконати дану ним таємну обіцянку: повернути престол Петра у Рим після свого обрання на папство.
Зрештою Григорій прислухався до її прохання та повернувся у Рим у 1370 році, але під час правління його наступника, папи Урбана VI, французькі кардинали, незадоволені реформаторськими зусиллями Урбана, обрали в Авіньйоні антипапу.
«Урбан попросив Катерину приїхати до Рима, і вона зробила це наприкінці 1378 року, щоби допомогти йому з реформою, — пояснила сестра Дросте. — В останні місяці свого життя, хоча вона була вже дуже хвора, Катерина щодня ходила пішки звідси до Ватикану. Вона ходила туди щодня і молилася за Папу».
Після смерті Катерини навесні 1380 року стіни кімнати, де вона померла, перенесли у маленьку каплицю всередині базиліки Санта-Марія-Сопра-Мінерва. Цю каплицю також можна відвідати, пройшовши через ризницю базиліки, яка сама собою є історичним місцем проведення двох папських конклавів у XV столітті.
Папа Пій IX проголосив святу Катерину покровителькою Рима у квітні 1866 року. А 1939 року Папа Пій XII проголосив її покровителькою Італії — разом зі святим Франциском Ассізьким.
«Одне з найважливіших послань Катерини вона сама почула від Христа, — розповіла сестра Дросте. — Якось Ісус запитав її: “Ти знаєш, хто ти і хто Я?” І сказав їй: “Ти — та, кого немає. Я — Той, хто є”. Це складна фраза, бо люди можуть подумати, що вона означає “я ніщо”. Що ж, я справді ніщо перед Богом, тому що Він створив мене і дав мені все. Але у Його очах я — все, тому що я — людина, яку Він любить. Отже, найголовніше послання святої Катерини — це розуміння того, що означає бути людиною, бути улюбленою Богом. Це важливо для кожного з нас».