Від 24 вересня до 7 листопада 2024 року троє братів з екуменічної Спільноти Тезе перебувають в Україні.
Вони подорожують нашою державою, зустрічаються з молоддю. Мета їхнього шеститижневого перебування в Києві, Полтаві, Запоріжжі, Дніпрі, Одесі та інших містах — підтримка людей, які страждають від війни, щоби в них не згасла іскра надії, — каже настоятель спільноти, брат Метью.
Під час його візиту в Україну в травні цього року «стало зрозуміло, що ми повинні повернутися, бо було багато людей, які шукали нагоди для молитви і зустрічі», — сказав брат Метью. «Ми не маємо великих шансів постачати гуманітарну допомогу. Однак можемо запропонувати можливість молитви і буття разом, також і з участю людей з різних Церков та спільнот».
У розмові з журналістом італійської агенції SIR настоятель Спільноти Тезе нагадав, що сама їхня спільнота була заснована в роки війни. «Коли я себе запитав, що Святий Дух може сьогодні сказати нашій спільноті, — прийшла ця згадка про початки. Чи готові ми прийняти ризик? Бути з людьми, які страждають у зонах конфлікту? Молитися з ними, слухати їх, іти поруч? Дуже небагато хто нині вибирається в Україну. А серед українців панує відчуття забутості», — зазначив брат-настоятель.
На запитання про можливість лікувати духовні рани ненависті, завдані війною, брат Метью радить набратися терпеливості. «Ще завчасно говорити про повоєнний період. Зараз найважливіше — бути з людьми. І слухати їхні почуття. Я думаю про молитву Псалмами, в яких з’являються дуже різкі висловлювання, навіть про ненависть і гнів. Це — теж частина молитви Божого люду. Ми не можемо говорити про любов до ворогів, коли ворог убиває найдорожчих нам людей. Безсумнівно, час настане (…), але ще не зараз. Єдине, що ми можемо зараз робити, — це слухати (…). Зараз важливо залишатися з ними і вислухати чийсь крик».
Брат Метью визнає: після того, як він побачив правду про агресію на Україну, йому спав на думку приклад засновника Спільноти Тезе — брата Роже, який «під час Другої світової війни запропонував гостинність людям, що опинилися в небезпеці або страждали», натомість після війни «прийняв німецьких в’язнів, які перебували в польських таборах».
«Для мене це вельми промовистий приклад. У нинішній ситуації важливим є стати по стороні тих, хто страждає в Україні. Далі побачимо, що є можливим і як це зробити. (…) Я бачив у цих людях надію — попри все страждання, яке їм загрожувало. А ми зараз покликані підтримувати цю надію», — зазначив настоятель екуменічної спільноти.
Ілюстрація: Остап і Оксана — двоє українців свідчили про літні обстріли Києва, перебуваючи в Тезе у липні 2024 року. Фото: Taize.fr
фінансово.
Щиро дякуємо!
