Нещодавно опублікований звіт європейської моніторингової групи повідомляє про майже 2500 задокументованих випадків злочинів на ґрунті ненависті проти християн, які живуть у Європі. Приблизно 1000 з цих нападів сталися у Франції.
Згідно зі звітом Обсерваторії з питань нетерпимості та дискримінації християн у Європі (OIDAC), що спирався на дані поліції та громадянського суспільства, з 2023 по 2024 рік у 35 європейських країнах сталося 2444 антихристиянські злочини та акти дискримінації й нетерпимості, повідомляє CNA. 232 з них — це персональні напади, переслідування, погрози та фізичні атаки на християн.
Майже 1000 антихристиянських злочинів на ґрунті ненависті, зареєстрованих у Європі протягом 2023 року, були скоєні у Франції, причому об’єктами 90% нападів були храми або кладовища. У звіті також говориться про близько 84 персональних нападів на окремих осіб.
Окрім фізичних нападів, звіт говорить про дані Французької обсерваторії релігійної спадщини, яка зафіксувала вісім підтверджених випадків підпалів церков у Франції у 2023 році та 14 нападів за перші 10 місяців 2024 року. У кількох зареєстрованих випадках вандали використовували так звані «коктейлі Молотова».
Релігійні громади також повідомляли про випадки утисків. Наприклад, дві черниці заявили, що змушені покинути північно-західне французьке місто Нант через «постійну ворожнечу та незахищеність». Повідомляється, що черниці зазнали побиття, на них плювали та ображали.
Згідно зі звітом, на другому місці після Франції стоїть Сполучене Королівство з 702 зареєстрованими злочинами на ґрунті ненависті, що на 15% більше, ніж у 2023 році.
Доповідь також включила до антихристиянських дій випадки переслідування християн за мовчазну молитву у так званих «буферних зонах», як-от випадок Адама Сміта-Коннора, якого засудили за молитву подумки перед клінікою для абортів.
У звіті зазначено, що у Німеччині, третій у списку країні, офіційна державна статистика повідомила про 277 «політично вмотивованих злочинів на ґрунті ненависті» проти християн у 2023 році, що на 105% більше, ніж попереднього року, коли було скоєно 103 напади.
Згідно з незалежною оцінкою OIDAC Europe, у 2023 році сталося «щонайменше 2000 випадків пошкодження майна християнських місць відправлення культу».
Що стосується мотивів, то з 69 задокументованих випадків, коли можна було точно пояснити мотиви злочинців, 21 з них був спровокований радикальними ісламістами, 14 мали загалом антирелігійний характер, 13 були пов’язані з крайніми лівими політичними мотивами, а 12 — з війною в Україні.
Крім відкритих нападів, звіт OIDAC підкреслив посилення дискримінації на робочому місці та у громадському житті, що призвело до зростання самоцензури серед тих, хто сповідує свою віру.
Згідно з червневим дослідженням у Великій Британії, 56% із 1562 респондентів заявили, що «відчули ворожість і глузування під час обговорення своїх релігійних переконань», що на 61% більше серед респондентів, молодших за 35 років. Також 18% опитаних, особливо серед молодших вікових груп, повідомили про дискримінацію.
Понад 280 учасників того ж опитування заявили, що «відчували, що опинилися в невигідному становищі через свою релігію».
«З мене знущалися на моєму робочому місці, змушували почуватися гіршою, незважаючи на те, що я була дуже успішною на своїй роботі в інших умовах, поки я не змушена була звільнитися», — заявила одна респондентка віком близько 40 років. Інший респондент, чоловік віком близько 50 років, сказав: «Будь-яка згадка про віру у резюме виключає подальшу співбесіду. Мою річну платню знизили, тому що я говорив про Христа».
У звіті пояснюється, що більшість випадків дискримінації відбувається через «вираження релігійних переконань стосовно суспільних проблем». Однак, згідно зі звітом, у Великій Британії ці випадки поширилися на приватні розмови та публікації у приватних акаунтах соцмереж.
Як приклад звіт наводить випадок матері двох дітей Крісті Гіггс. Її звільнили з роботи після того, як у приватному дописі на Фейсбуку вона висловила «занепокоєння з приводу пропаганди трансґендерності на уроках статевого виховання у початковій школі її сина».
«Я не одна відчула на собі таке ставлення — серед тих, хто сьогодні мене підтримує, є багато інших, що зіткнулися з подібними наслідками», — заявила Гіггс після слухання в Апеляційному суді у жовтні. — Це стосується не лише мене. Це неправильно, що так багато християн втрачають роботу або стикаються з покараннями за поширення біблійної істини, наших християнських переконань».
У звіті також було наведено два випадки втручання уряду у католицьку релігійну автономію.
Один випадок стався у Франції, коли світський цивільний суд «виніс рішення проти внутрішніх канонічних процедур Ватикану» у справі французької черниці, яку видалили з ордену. Ватикан надіслав листа у посольство Франції у відповідь на рішення, яке назвав «серйозним порушенням фундаментальних прав релігійної свободи та свободи асоціацій католиків».
У Бельгії двох єпископів засудили та зобов’язали виплатити фінансову компенсацію за те, що вони відмовилися допустити жінку до програми навчання дияконату, незважаючи на закон про права людини, який захищає право релігійних установ самостійно вирішувати такі питання, як рукоположення священнослужителів, без втручання на державному рівні.
«Оскільки свобода думки, совісті та релігії є наріжним каменем для вільних і демократичних суспільств, ми сподіваємося, що держави не підуть на компроміс у питанні захисту цих фундаментальних прав і таким чином забезпечать відкритий і мирний клімат у наших суспільствах», — підсумовує звіт, що містить різні рекомендації урядам європейських країн, правозахисним установам, Європейському Союзу, представникам медіа та іншим «лідерам громадської думки», а також християнським церквам і окремим особам.
До рекомендацій належить заклик до захисту свободи вираження поглядів, більш чіткого звітування про нетерпимість і дискримінацію щодо християн, відмови від антихристиянської «мови ненависті» в публічній сфері та до участі віруючих у публічних дискусіях задля «діалогу між релігією та світським суспільством».