13 березня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було опубліковано повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/23751/24.
У цьому рішенні суд зобов’язав Міністерство культури та стратегічних комунікацій України виконати доручення Президента України щодо передачі костелу свюМиколая (м.Київ, вул. Велика Васильківська, 75) в безоплатне користування релігійній громаді парафії св.Миколая Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Це рішення є повним, на відміну від неповного, яке було оголошено на судовому засіданні.
Різниця між ними полягає в тому, що в неповному рішенні суд лише оголошує кінцеву резолюцію, тобто — що саме вирішив суд, без пояснення, чому він ухвалив таке рішення.
Натомість повне рішення містить детальний опис всіх позицій сторін і аргументацію суду.
Зокрема, суд звернув увагу на те, що Міністерство культури змінило свою позицію. Спочатку в Мінкульт стверджували, що не зобов’язані передавати храм католикам; а пізніше навіть заявили на своїй сторінці у Facebook, що будівля вже була передана два роки тому. Це суперечить нормам чесної ділової практики і принципу естопелю, згідно з яким сторона не може змінювати свої заяви, якщо вони суперечать її попереднім діям або заявам.
Суд наголосив, що таке суперечливе поводження порушує правові принципи і є неприйнятним. Міністерство культури не може стверджувати, що не виконало доручення, і водночас заявляти, що воно виконане. Це взаємовиключні позиції, і суд визнав їх правовими помилками.
Зокрема, суд звернув увагу на те, що Міністерство культури не виконало доручення Президента України щодо передачі костелу, яке було надано ще в 2005 році.
Після того, як храм перейшов у державну власність і потрапив під управління Міністерства культури, минуло 14 років і 9 місяців до подання позову в цій справі.
Суд визнає цей строк достатнім і розумним для того, щоб Міністерство культури виконало доручення, оскільки Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади в сфері культури.
Таким чином, суд вказує: затримка у виконанні доручення на 18 років є неприязною бездіяльністю, що порушує права релігійної громади і не відповідає нормам ефективного виконання державних рішень.
фінансово.
Щиро дякуємо!
