Домашнє насильство поширене в багатьох суспільствах. Про це свідчать чисельні міфи, стереотипи, прислів’я, які ускладнюють швидке реагування на акти насильства учинені над близькими та рідними.
Всі ці міфи переконують свідків, що не реагувати – нормально, жертв – примушують мовчати, насильників – зміцнюють в переконанню безкарності власних вчинків.
Міфи про насильство в родині
Насильство в сім’ї – це особиста справа і ніхто не повинен втручатися
Неправда. Насильство, використання, биття, образи рідних людей є злочином, і так само карається, як і насильство проти інших осіб. Факт шлюбу чи проживання під одним дахом не дозволяє застосовувати насильство, тим паче, не відміняє відповідальність перед законом.
Насильство трапляється тільки в неблагополучних сім’ях
Неправда. Насильство в сім’ї виступає у всіх суспільних прошарках, незалежно від рівня освіти чи матеріальної ситуації.
Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви
Неправда. Насильство – це не тільки залишені синяки, переломи чи опіки, це також приниження, змушування до певної поведінки, погрози, залякування.
Б’ють заслужено
Неправда. Ніхто не заслуговує на биття, кривду, приниження, не дивлячись на те, що було зроблено чи сказано. Ніхто не має права, знущатися, принижувати і бити інших.
Міліція не повинна втручатися в сімейні справи
Неправда. Сімейне насильство – це не родинна справа, а злочин, який переслідується законом. Поліція покликана охороняти людей, запобігати здійсненню злочинів і переслідувати злочинців без огляду на приналежність з жертвою до однієї родини.
Для жертви насильства в сім’ї – прийнятне
Неправда. Жертви сімейного насильства завжди намагаються оборонятися, на жаль, їх спроби малоефективні. Вони застосовують різні, часто нераціональні, стратегії для власної оборони, внаслідок яких насильство посилюється.
Це був інцидент, який більше не повториться
Неправда. Сімейне насильство рідко трапляється лише раз. Якщо проти винного не буде застосовано відповідні заходи – насильство повториться. Зазвичай, міліцію кличуть тоді, коли насильство має тривалу історію.
Якби жертва справді страждала, то пішла від кривдника
Неправда. Жертви справді страждають. Ніхто не любить, коли його б’ють чи принижують. Те, що жертви не йдуть від своїх кривдників, виникає з їхньої залежності: не мають житла, намагаються зберегти шлюб, піддаються тиску зі сторони родини, друзів, сусідів.
Алкоголь – причина насильства в родині
Неправда. Навіть алкогольна залежність не звільняє від відповідальності за дії, виконані під його впливом. Алкоголь тільки полегшує застосування насильства. Часто буває так, що в стані сп’яніння кривдники б’ють своїх близьких, а потім намагаються виправдати свою поведінку алкоголем, щоб уникнути відповідальності.
Зґвалтування в сім’ї неможливе
Неправда. Зґвалтування – це вчинення статевого акту без добровільної згоди одного з партнерів за допомогою погроз, насильства і т.д. Ніде не написано, що це не стосується родини нападника. Кожний має право вирішувати про своє інтимне життя, не залежно від сімейного стану.
Особи, які чинять насильство – психічнохворі
Неправда. Не існує безпосереднього зв’язку між психічною хворобою і насильством. Насильство є демонстрацією сили і бажанням здобути цілковитий контроль та владу над іншою стороною.
Статистика стверджує: 18 мільйонів українок піддаються домашньому насильству. Без подолання цього згубного явища у суспільстві неможливо створити сприятливі умови для самореалізації людини, вільного її волевиявлення, розвитку паритетної демократії, реалізації принципу рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків. Через відчуття сорому, яким супроводжуються будь-які види домашнього насильства, а також певних традицій, не всі жінки повідомляють про акти насильства щодо них.
Протягом 2010 року в Україні судами за адміністративними матеріалами про насильство в сім’ї 15% винних осіб були піддані адміністративному арешту, ще 2,4% було винесено попередження, а до 0, 2% було застосовано стягнення у вигляді виправних робіт. На переважну ж більшість правопорушників (82 %) був накладений штраф.
За матеріалами: DEON.PL