Що означає бути людьми слова? Домініканське покликання
Коли я був у новіціаті, один із наставників попросив нас написати невеличке есе. На вибір було кілька тем, і зараз мені вже не вдається згадати, на якій саме я спинився. Але пам’ятаю щось інше: свій текст, безжально покреслений червоною ручкою. Побачити, як редакторське перо розправилося з плодом твоєї праці, — досвід, який може зламати найтвердішого письменника. Тоді раптом народжується прагнення сховати текст на дно шухляди й ніколи більше до нього не повертатися. І ці відчуття вже здіймалися в мені, аж над ними виникла інша, значно виразніша думка: я писатиму. Мене самого вона здивувала,...