[img:3:20-1]
Почну з того, що моя бабуся – не феміністка-лібералка, а мої мама і тітка – не соціалістки. Це, щоб все було по-чесному, адже збираюся писати про підозрілу в багатьох колах дату, про Восьме. Як тільки його не називають – фактично від «відьомського шабашу» до «маніфесту свободи» і «псевдосвята». Суперечки гарячі, але як бути християнкам? Соромитися чи посміхатися, коли отримують квітку або листівку того злощасного дня?
Свято 8 Березня як день Жінки – це ідея сумнозвісної Клари Цеткін. Невідомо, звідки ми про це знаємо, бо американці наполягають, що то від них і за їхніми підрахунками цього року виповнюється рівно 100 років від першої у світі жіночої маніфестації. Як би не було, в моєму випадку цьому святу рівно стільки років, скільки й мені, і жінки з моєї родини теж пам’ятають його зі свого дитинства. А факти такі – ніколи не довелося мені восьмого березня виходити на маніфестацію і ні від кого я про це не чула. Виходить, хоч свято й комуністичне, але в наш час слабо підковане ідеологічно. Щоправда і досі цього дня жінкам даруються традиційні радянські червоні (або іншого кольору) гвоздики, на це можу заперечити лише тим, що нам тато дарував тюльпани, бо інших квітів колись в продажі в цю пору не було, а тепер найчастіше даруються троянди. Наступне – листівки – з ними складніше, бо різновид дуже великий, але у написі завжди були і залишились слова «жінка» або «березень», а інколи «молодість і краса» чи щось таке, а на самій поштівці – букети квітів або березові сережки і підсніжники.
Про цей день існує багато анекдотів і кумедних приказок, а політичні конотації давно забулися. Мине ще кілька років і навіть про Клару Цеткін забудуть, а саме свято могло б і залишитися. У давньоримські часи 25 грудня святкувалося свято бога Сонця, а християнство вчинило з нього день народження Спасителя. Здавалося б, просте переставляння акцентів нічого не змінить, а все інакше. Сьогодні для цілого світу в цей день святкується Різдво і ніщо інше. Міжнародний жіночий день можна всіляко критикувати, відкидати як і весь комуністичний спадок, а можна зробити днем молитви за жінку.
Бог створив жінку так само людиною, як і чоловіка. Проте дуже часто віками гідність і рівність жінки всіляко заперечувалася. Ісус своїм приходом на землю і своїми вчинками підтвердив величезну любов Бога до жінки, як рівної у всьому чоловікові, Його Матір стала найкращим доказом цього. Те, що сьогодні в багатьох суспільствах позиція жінки така висока, навіть те, що я можу писати ці рядки, бо ходила до школи і здобувала освіту, – це заслуга дуже багатьох жінок, які боролися і борються за свої права. Тому, коли мене запитають, чи повинно існувати свято Жінки, я впевнено відповім ТАК. Навіть, якщо колись в цей день святкувалося радянське 8 Березня, я хочу того дня отримати свій чесно заслужений тюльпан і помолитися за всіх жінок світу, дякуючи Господеві за те, що я – одна з них!
фінансово.
Щиро дякуємо!
