Шматочок ганчірки, свічка, кілька крапель води. Чи це можливо, щоб всемогутній Бог використовував такі деталі? Чи в еру телефонів з повним наворотом ці «святі гаджети» мають яке-небудь значення?
– Знаєте, отче, я не ходжу до церкви. Коли входжу до різних святинь, почуваюся дуже невпевнено, відчуваю страх, – сказав незнайомий двадцятикількарічний чоловік на порозі плебанії в Тихах.
– Це стосується всіх храмів? – запитав о. Йоахим Конколь.
– Ні. В принципі, можу увійти тільки до одного, – і назвав якраз нову святиню, яка ще не мала вмонтованих кропильниць при вході – розповідає о. Йоахим. – Мене це заінтригувало. В його поведінці було щось тривожне. При наступній зустрічі я запросив його до кімнати і потайки виконав певний маневр. Поставив на столі склянку води. Свяченої. Не обмовився про це ані словом. Вдавав, що мені хочеться пити. Чоловік подивився на ту воду дивним, проникливим поглядом і буркнув:
– Забери це!
– Про що йдеться? Це звичайна вода, – спротивився я.
– Це не звичайна вода!
Мені по спині пройшов холод. Я виніс склянку. Коли я повернувся, він сидів заспокоєний. Виявилося, що абсолютно нічого не пам’ятав з того, що сталося хвилину тому. Абсолютний провал в пам’яті.
Слоник на щастя
Хоча часто, виконані з надійного металу чи тканини, сакраменталії тим не менше – це дуже делікатна матерія. Легко її збаналізувати, не важче надати аури магічності. Найчастіше з них насміхаються ті, що колекціонують слоників «на щастя», в’яжуть на зап’ястях кабалістичні стрічечки, а поміж банкноти запихають луску карпа. Щоб жити багато. В Катехізмі Католицької Церкви читаємо: «Свята Матір Церква встановила сакраменталії. Це святі знаки, які з певною схожістю до Таїнств означають наслідки, передусім духовні, а досягаються молитвою Церкви. Вони готують людей до прийняття головного наслідку Таїнств і освячують різні обставини життя.»
Сакраменталії не мають нічого спільного з магією
Сакраменталії не вділяють благодать Святого Духа, як це стається під час виконання Таїнств, але, завдяки молитві Церкви, готують нас до її прийняття. До сакременталіїв належать між іншим медальйони, скапліри, посвячення предметів, благословення, здійснення знаку хреста, намащення, посипання попелом чи накладення рук. Найчастіше зустрічаються предметні сакременталії такі як громниця (звичай освячення цих свічок на свято Стрітення відомий ще з Х століття), хрест святого Бенедикта, розарій чи скапулярій (параман) – шматочки сукна з нашитими зображеннями Марії та Пресвятого Серця Ісуса. В 1830 році Діва Марія доручила здивованій Катерині Ляборе виготовлення медальйону. Тоді й виник найвідоміший медальйон світу. Гість з неба обіцяв французькій монахині, що «всі особи, які носитимуть його на шиї, отримають великі благодаті».
Окраєць і вогнегасник
Сакраменталії не мають нічого спільного з магією. Популярний на allegro.pl медальйон святого Бенедикта – це ніякий не амулет. Це молитва в дуже концентрованій формі. Спробуймо його розшифрувати: літери CSSML на основі Хреста – це Crux sancta sit mihi Lux (Нехай Хрест святий буде мені світлом), а NDSMD на поперечних раменах – це заклик Non draco sit mihi dux (Нехай сатана не буде мені поводирем).
На іншому боці медальйону виписані літери: VRSNSMV – Vade retro satana non suade mihi vana (Йди геть, сатано, не схиляй мене до злого) і SMQLIVB – Sunt mala quse libas ipse venona bibas (Зло чиниш, тож сам пий свою отруту). Ці слова приписуються самому Бенедиктові. Перші з них він сказав, переживаючи сильну спокусу під час перебування у пустелі, а інші – в хвилину, коли його вороги подали йому у Віковаро чашу з отрутою. Коли вчинив над посудиною знак хреста, чаша тріснула. Всі сакраменталії пригадують по суті найважливіший жест світу – благословення. За водою, свічкою, скапліром криється Божа любов – пригадує о. Ярослав Мєндзибродський, екзорцист.
Колись під час потужних буревіїв люди ставили у вікнах громниці і штурмували небо. Вірили, що від пожежі їхній дім вбереже хліб святої Агати. Сьогодні маємо громовідводи і пінкові вогнегасники. На розповіді тих, котрі пережили втручання Бога, який використав для цього воскову свічку чи окраєць, багато хто дивиться з посмішкою. Посвячені трави? Перехрещені свічки прикладені до горла під час благословення святого Власія? Екзорцизмована сіль? Чи в еру телефонів з повним наворотом ці «святі гаджети» мають яке-небудь знечення? Раціональні аргументи випадають з рук, коли слухаєш розповіді людей, які свідчать про те, що потужний Бог, захований в маленькій крихкій гостії, може використати сіль, воду чи звичайний віск.
Марцін Якімовіч, Gość Niedzielny ___________________________________________________________
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
фінансово.
Щиро дякуємо!
