Дайджест

З читань на І неділю Великого посту

21 Лютого 2010, 06:02 1072 Марк О’Браян ОР, Ірина Островська, Католицький Вісник

Лк 4,1-13

На перший погляд, спокуси, яким диявол піддавав Ісуса на пустині, можуть здаватися далекими від нашого життя.

Спокуса перша: щоб камені стали хлібом. Для Ісуса це означало використати свою силу для задоволення Його прагнень. Багато хто з нас так і робить. Але чи ми вільні від затримання своєї сили для себе і використання її заради інших, як це постійно робив Ісус? Чи ми вільні зробити це навіть під час Посту? Чи розуміємо ми, що, відмовляючи собі в чомусь на час посту, ми насправді з нетерпінням чекаємо часу, коли зможемо віддатися втіхам? Якщо це наша позиція, то чи ми зросли хоч трохи? Це свобода чи поневолення?

Спокуса друга: Ісус може мати владу над царствами світу, якщо віддасть свою душу дияволу. Для нас це може означати здобути перевагу над іншими, «продаючи» їх. В пошуку омріяної кар’єри ми часто піддаємося спокусі просунути себе за чийсь кошт! Для нас інша людина – це супротивник, якого слід подолати. Це здорова конкуренція, чи, знову ж таки, форма поневолення обох нас: мене самого, бо я продав справедливість і чесність, і мого супротивника, який втратив свою гідність? Ісус відкинув цю спокусу, бо прийшов визволити нас від будь-якої форми рабства.

Спокуса третя: спокушати Бога. Вона найбільш деструктивна з усіх, бо якщо закорениться в нас, то за нею підуть інші. Ми намагаємося поневолити Бога щоразу, коли очікуємо, що Він виконуватиме наші прохання, адже ж Бог на нашому боці. Сучасною мовою це називається синдром «бога-іграшки». Ми хочемо бога, який виконуватиме кожне наше бажання, а коли він більше не підходить, то ми викинемо його. Якщо ми так ставимося до Бога, то так само ставитимемося й до людей.

А ще спокуса – наближатися до посту з похмурим обличчям, адже ми такі грішні! Ісус після хрещення був сповнений Святого Духа, і Дух повів Його в пустиню. Після сорока днів повного посту Він був голодний, але переміг спокусника. Тому ми маємо добру нагоду вірити, що, попри наші недоліки й провали, піст – це час доброї новини і зростання в Духові.

Марк О’Браян ОР

З сайту http://torch.op.org/

Однією з важливих складових спокуси є уява. Чим вона є? До неї неможливо доторкнутися. Нею неможливо «володіти». Вона є наслідком наших думок, життєвого досвіду та підсвідомості. Без Духа Святого ми – люди, зранені первородним гріхом, – неспроможні в правді оцінювати життя, події та пропозиції. Навіть розпочинаючи піст, ми маємо певне уявлення, як саме будемо постити: можемо уявляти собі свої сили й мужність. Але нас може огорнути страх, і ми відмовимося від цього кроку.
Перше, чим спокушає ворог, – насичення тілесного голоду. Людина може потрапити в пастку, уявляючи собі кусень хліба, який лежить перед нею, запашний і смачний; як вона бере цей хліб до вуст… Її шлунок починає виробляти соки, і людина починає шаленіти. Бо прагне цього хліба!

Ісус відтинає уяву і каже: написано, що не самим лише хлібом житиме людина. Що ж дає Йому сили відкинути спокусу? Тверда воля і чистий розум.

Друга спокуса стосувалася поклоніння сатані та отримання за це усієї влади й слави на землі. Людина має свої уявлення про владу. Ця спокуса набагато сильніша. А що Ісус? Йому не потрібно уявляти, бо Він знає, Хто Він. Знає собі ціну, до чого закликає і нас. А ми відкуплені дорогою ціною – Його кров’ю.
Коли читаю про третю спокусу, то завжди уявляю собі розпач сатани, який пропонував Ісусові самогубство. Зауважте: я уявляю. А що ж Ісус? Він має здоровий глузд і знову каже слова зі Святого Письма: не спокушатимеш Господа Бога твого.

Головною зброєю Христа є Боже слово, яке походить від Духа Святого. Крім того, Він не уявляє – Він знає. Бо є самою правдою. Він – Слово, яке воплотилося. І усвідомлення цього є скелею спасіння, коли християнин зазнає спокус.

Насичення хлібом, і то на всю вічність, маємо у Євхаристії (пор. Йн 6,51). Влада над усіма царствами належить Христу, який помер і воскрес (пор. Мт 28,18). Чудеса й допомога ангелів – ангельський світ – також є Христові (пор. 1 Тим 3,16).

Уява тут безсила, тому що Божа міць діє в Дусі Святому, а уявити собі це ми неспроможні. І саме для очищення уяви потрібен піст.

Ірина Островська

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity