Дайджест

Сім’я у вченні Отців Церкви

13 Вересня 2010, 13:50 5816 Петро Сюсько, sde.org.ua


«Любов – рай, подружжя – пекло» – так писав лорд Байрон близько двох століть тому. Здається, цей вислів актуальний в наш час, як ніколи. Поняття й саму сім’ю вважають застарілим. Любов і сімейність відносин втрачаються, приходять випадкові й хаотичні зв’язки. Чоловік і жінка в них лише сексуальні партнери, де кожен використовує иншого для власної приємности. Сім’я трактується як формальний зв’язок без глибшого сенсу. А ця криза любови між чоловіком і жінкою поєднується із занепадом їх любови до дітей. Це виявляється у відмові від народжування і в агресії щодо дітей. Їх або не допускають на світ (аборт), або відмовляються створити їм відповідне середовище (зачаття в пробірці), або «виховують» через насильство. «Споживати» приємності стає важливішим, ніж творити дитину. Такий стан у сучасному суспільстві називають кризою сім’ї, або, як висловився блаженної пам’яти папа Йоан Павло II, культурою смерти.

Як не допустити такої кризи у своєму житті?

Заради розв’язки цього питання звернемо нашу увагу на погляд Отців. Перше, що варто зауважити, це те, що Отці не писали спеціяльних великих трактатів на тему сім’ї. Однак торкалися цієї проблематики з причини пастирських потреб. У своїх проповідях дотикалися щоденних аспектів християнського подружнього життя. На цю тему писали: Климент Олександрійський (II-III ст.) на Сході, згодом Василій Великий і Йоан Золотоустий, а на Заході – Тертуліян, Амвросій Медіолянський і єпископ Гіппону – Августин. Зупинимося на тому, на що звертав увагу пастир вірних у Константинополі, один з найбільших Вчителів Церкви – святий Йоан Золотоустий, котрий був добрим знавцем християнської науки про подружнє життя. Своє вчення він викладає у формі бесід над текстами Святого Письма. Приклади християнського подружнього життя, в більшості, черпає зі сторінок Біблії. Постаті, до котрих найчастіше вдається – патріярхи, мати Самуїла, мати Макавеїв, Акила і Присцилла. Крім того, має місце й вплив культури того часу на Йоана.

Розглянемо 20 бесіду святителя Йоана, яка є коментарем до уривку Послання апостола Павла до Ефесян. Варто зауважити, що Золотоустий дав пояснення на всі послання Павла. Зокрема, збереглося 24 проповіді – коментарі на Послання до Ефесян. Йоан виголосив їх в Антіохії, правдоподібно, в останні роки своєї праці в цій місцевості (бл. 395 р.). З тих бесід найчастіше цитованою є двадцята, яка малює ідеал християнського подружжя.

Перш ніж розпочати огляд двадцятої бесіди на Послання до Ефесян, коротко окреслимо тогочасну картину суспільного життя Візантійської імперії, щоб зрозуміти, в яких умовах проповідував Великий Отець Церкви. На той час поганство, як в Антіохії, так і в Константинополі, де мав змогу провадити вірних Йоан, мало ще досить сильні позиції. Незважаючи на діяльність Церкви, у народі процвітали різноманітні забобони й магічні вірування. Наприклад, відразу після народження дитини в домі запалювали світильники, даючи кожному світильникові певне ім’я, згодом дитині давали ім’я того світильника, що горів найдовше з усіх – це мало стати для неї запорукою довголіття. Щоб розвіяти смуток, викликаний смертю рідних, дітям давали їхні імена. Натомість сам Йоан Золотоустий, щоб виправити ці поганські звичаї, вчив нарікати новонароджених іменами святих. Ця порада єпископа IV ст. не втрачає своєї актуальности і в наш час. Ще один забобон – звичай годувальниць мазати чоло новонародженого болотом, вугіллям, сіллю або сажею, щоб так уберегти дитину від вроків. Тим часом, як стверджує Йоан, усі звичаї, що мають на меті захист від злих духів, заміняються одним-єдиним, але вкрай важливим християнським обрядом – «відреченням сатани», що відбувається під час хрещення.

Щодо древнього подружжя, то на його життя визначальний вплив мало переконання про те, що мета шлюбу – не створення нової родини, а продовження роду, з якого походить чоловік. Саме для цієї мети подружжя мало приводити на світ так званих законних дітей. Добровільний шлюб з любови був рідкістю. Наречена, котра жила разом із матір’ю, не мала иншого вибору, як тільки вийти заміж за чоловіка, котрого вибере її батько і котрого вона сама вперше побачить у день весілля. Те саме стосувалося й нареченого. Проповіді Йоана Золотоустого засвідчують, що такий стан речей був загальнопоширений. І хоча молодь IV ст. була не така вразлива, як теперішня, наближення дня весілля часто викликало в юнаків тривогу й острах.

Для багатьох родин шлюб був черговою домовленістю, потенційним джерелом прибутку. Варто підкреслити, що це явище не чуже і нашій культурі. Згадаймо хоча б сватання у творі «Наталка-Полтавка» Котляревського.

З вищенаведеного можемо ствердити, що наприкінці IV ст. у східних областях імперії поганство ще мало глибоке коріння, ба навіть процвітало. Тільки згодом Церква спромоглася подолати такі явища, хоч вони, зрештою, ніколи не зникали цілком.

В дусі инших Отців Сходу Йоан вбачав у родині осередок любови, в якому тілесне поєднання й любов між чоловіком і жінкою творять одне тіло і аж тоді породжують нову любов – любов до дітей. Ось чому для Йоана шлюб виправданий навіть у разі бездітности родини. І ця любов відкриває дорогу до якнайтіснішого єднанння чоловіка й жінки одне з одним та із самим Богом – це і є основа для Таїнства Подружжя. Йоан проникливо аналізує цю об’єднавчу любов між чоловіком і жінкою:

Йоан висуває аргумент на користь нерозривности шлюбу. Людське подружжя є віддзеркаленням єдности Христа з Його Церквою. А вже з цього порівняння, йдучи за апостолом Павлом, розподіляє ролі у подружжі:

«Хочеш, щоб тобі жінка корилася, як Христові Церква? Турбуйся і ти нею, як Христос Церквою»

Для святителя Константинополя союз між чоловіком та жінкою такий глибокий і таємничий, що його можна зіставити тільки з найвеличнішим із таїнств – єднанням Христа з Його Церквою. І в цьому випадку Золотоустий іде за думкою Апостола народів – Павла. Спільність і єдність, що панують у подружжі, правдиво представляють таїнственний союз Христа і Церкви. У Таїнстві Подружжя двоє зливаються в одне, в нероздільну цілість, так само, як це є у єднанні Нареченого-Христа з Нареченою-Церквою. Зв’язок між союзом людського шлюбу і союзом Христа з Церквою має вирішальне значення для подружнього життя. Історія стосунків Христа з Його Церквою слугує за взір для християнського подружжя на кожному етапі його життєвого шляху. Ось слова з проповіді Йоана Золотоустого:

« «[..] Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками». А прийнявши таку Наречену [Церкву-прим. ред.] не завагався обмити її і оздобити. «Щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом, щоб появити собі Церкву славну без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна». […] Не шукай в жінки того, що від неї не залежить. Поглянь, що Церква все отримала від Господа. Завдяки Йому стала гарною, завдяки Йому – непорочною. І ти не відвертайся від бридкої жінки. Послухай, що каже Писання: «Бджілка між крилатими – маленька, а виріб її – найсолодший»».

Крім того, базований на любові зв’язок між Христом і Церквою передбачає цілковите самозречення, що сягає найвищого вияву, коли Наречений приймає смерть заради Улюблениці. Так само й подружні стосунки пов’язані з цілковитою самопожертвою, яка є знаком щирої любови. У взаємній любові Йоан бачить запоруку подружнього щастя і добра:

«[…] Де є любов, все инше буде додане. […] коли чоловік, жінка, діти і слуги дбають за ці речі, великий мир панує в цім домі».

У тому, що стосувалося подружнього життя, Йоан Золотоустий дотримувався традиційної моделі підпорядкування жінки чоловікові та вважав, що розподіл ролей у подружжі має базуватися на євангельській засаді: чоловік – голова, жінка – тіло (Еф. 5:23 і 5:28). Незважаючи на це, взаємозалежність, що існує між головою і тілом, відображає рівну гідність чоловіка й жінки:

«Але коли жінка боїться тебе, завжди домагайся, щоб це був страх, що походить від вільної жінки. Не як від рабині! Вона ж є твоїм тілом. Якщо б ти причинився до цього, самого себе зневажиш, збезчестивши власне тіло».

Утім, правдивий страх не виключає любови: «Жінка, котра боїться чоловіка, також його любить. А якщо любить, боїться його, як голови». Стосунок голова-тіло виразно показує роль чоловіка в сім’ї: «Щоб [жінка – прим. ред.] не противилася, не виступала проти чоловіка, не прагнула першости».

Ми бачимо в святителя певну відповідність між любов’ю з боку чоловіка (голови) і покорою з боку жінки (тіла): тут йдеться не про рівність статей або безоглядну вищість одної з них, що суперечило б природі, а про шанобливу поступливість. Головування чоловіка забезпечує мир, умовою якого виступає єдиноначальність у родині:

«Де наречені мають однакові права, там не буде миру. Не є добре, коли в домі панує демократія і де всі управляють. Влада мусить бути одна».

Святитель наголошує, що в подружньому житті конче потрібна взаємна довіра. І чоловік, і жінка мають мирно вислуховувати одне від одного справедливі й сповнені любови докори: «Навіть якщо жінка в чомусь тебе підозрює, не роби їй прикрости. Це з любови, а не з розсудливости».

Вже в шлюбну ніч чоловік, за словами Йоана Золотоустого, мав починати виконувати щодо своєї нареченої роль вихователя, заводячи з нею бесіду про найголовніші моменти подружнього життя («в той же вечір, в який заведеш її до опочивальні, вчи її скромности, поміркованости»), зокрема про таку згубну для сімейної злагоди любов до грошей: «Кажи, що ти міг би взяти багату і заможну. Але не зробив цього. […] …вибрав чистоту твоєї душі, яку шаную більш за золото». Шлюб, що лучить його і її в одне, об’єднує також і всі статки чоловіка й жінки: «Якщо я не маю влади над своїм тілом, ти маєш. Тим паче над статком».

І наостанок. Не можна не згадати, що в Йоанових писаннях сім’я постає перед нами, як «мала церква»:

«Якщо в той спосіб будемо управляти своїм домом, будемо здатні управляти церквою. Адже родина є «малою церквою»».

Саме з розуміння родини як «малої церкви» випливає значення молитви і Святого Письма в сімейному житті. Ось що про це каже святитель: «Моліться спільно. Разом ходіть до церкви, а вдома розмовляйте про те, що там було прочитане і сказане».

Заторкуючи питання сім’ї, багато Отців потрудилися, щоб висвітлити тему дівицтва. Причина, чому так багато написано творів на цю тему – потреба захисту дівицтва в ранній Церкві. Це явище було новим, на відміну від шлюбу, для поганського світу. Натомість, ідея дівицтва як добровільного стримання від статевого співжиття, була відома як в старозавітній традиції, так і на початках християнства. Багато Отців ранньої Церкви вихваляли дівицтво: достатньо згадати імена Климента Римського, Ігнатія Антіохійського, Атенагора (II ст.), Орігена, Климента Олександрійського (III ст.). В IV ст. окремі трактати про дівицтво писали Атанасій Великий, Василій Анкирський, Григорій Ниський, Йоан Золотоустий, Єфрем Сирієць на Сході. Амвросій Медіолянський і Августин – на Заході. Багато на цю тему написав ще один великий Отець християнського Сходу Григорій Богослов, єпископ Царгороду (Константинополя).

Серед творів Григорія, присвячених цій темі, найвідоміший – «Похвала дівицтву», написаний у віршованій формі діялогу між Шлюбом і Дівицтвом. Шлюб, на думку Григорія, перш за все подолання самотности і закритости людини, віднайдення «другої половинки» без котрої життя людини неповноцінне. В подружжі чоловік і жінка скріплені союзом любови і стають «одним тілом». Любов, що лучить наречених, дає можливість їм зростати в благочесті й любові до Бога.

Сенсом дівицтва також є любов, тільки не до конкретної людини (чоловіка чи жінки), а до Самого Бога. Воно не чуже подружжю. Це також союз, але не між двома людьми, а між людиною і Христом: «така слабка любов, якщо розділена між світом і Христом; а навпаки, сильна, якщо стремиться до Єдиного».

Якщо дівицтво – повне стримання від статевого співжиття, то і в подружжі необхідні чистота і ціломудріє. Ціломудріє в подружжі, для святителя Григорія, виражається в тому, щоб стримуватися від статевих зносин в ті дні, коли Церква приписує стриманість, наприклад, в пости. Бачимо, що ціломудріє – характеристика як дівицтва, так і подружжя. Необхідне не тільки тілесне, а й духовне ціломудріє, яке полягає в постійному перебуванні людини з Богом.

Таким чином, і в подружжі, і в дівицтві Григорій бачить шлях до богоспілкування, необхідна умова якого – ріст людини в любові. Суть подружжя не обмежується дітонародженням: його суть у взаємній любові подругів, що переростає в любов до Бога, дітей і ближніх.

Так і дівицтво, не тільки стриманість від статевого спілкування, але, перш за все, стяжання любові до Бога, союз з Христом. Григорій ставить дівицтво вище подружжя, однак робить акцент на ціломудрії, яке необхідне і в подружжі, і в дівицтві. Тільки повна любов –до Бога, до иншої людини і до Бога, чи до Бога через иншу людину – може привести християнина до обоження, богоподібности, святости.

У цей Рік християнського покликання з особливим наголосом на священичому покликанні Церква підкреслює різноманітність служінь чи покликань. Не суттєво запитувати, чи якась конкретна людина в дівичому стані вища за ту, котрою вона була б, якщо б знаходилася в подружньому стані, чи навпаки, але потрібно запитувати, наскільки кожен досяг власної міри святости, наскільки здатен її сприйняти. Велич полягає в тому – і в цьому суть смирення – щоб відповідати особистій «планці», яка закладена Богом. Два схили Тавору – схил дівичої святости і схил подружньої святости – ведуть до вершини, де вони співпадають; як один, так і инший вводять в «дім Божий», в «радість Господа».

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

сім'я

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity