Феномен всесвітньої роздачі подарунків дітям всюдисущим Сантою знайшов наукове пояснення в рамках теорії відносності, аеродинаміки, теплотехніки, мікромеханіки та ядерної фізики.
Під час передріздвяного проекту «Наука Санти» професори та студенти з університету Північної Кароліни (США) відшукали наукові тлумачення практично всім чудесам Санта-Клауса.
Зокрема, здатність за лічені хвилини розвезти подарунки до мільярдів будинків пояснена тим, що сані Санта-Клауса створюють розриви в просторі-часі, свого роду «хмари відносності». Завдяки ним в системі відліку, пов’язаній з Сантою, на роздачу подарунків йдуть місяці копіткої праці, тоді як для стороннього спостерігача все відбувається практично одномоментно.
Сані, окрім іншого, виконані зі стільникового титанового сплаву, здатного змінювати свою форму у польоті, а наноконструйована «шкіра», що вкриває їх, знижує опір повітрю на високих швидкостях. Вбудована електроніка та лазерні датчики погодних умов допомагають обирати оптимальний маршрут по мільйонах дахів.
Звичайно, самі північні олені, що тягнуть сани, не вміють літати – переконані американські вчені. У цьому мистецтві тваринам допомагають банальні ракетні ранці, що живляться реакторами холодного ядерного синтезу.
Автори дослідження пояснили й уміння Санта-Клауса визначати, хто з дітей добре поводився в минулому році, а хто – погано. Для цього різдвяний дід використовує кілометрову антену, що збирає мозкові хвилі дітей зі всього світу. Суперкомп’ютер по хитромудрому алгоритму перетворить знайдені сигнали на вчинки і побажання, а далі перероблена інформація надходить у бортовий комп’ютер саней. Він складає список зразкових діточок і тих подарунків, про які вони мріють.
Американці також порахували, що жодні технології не дозволять Санті відразу помістити в санях весь запас подарунків. Але існує альтернативний спосіб послідовно облетіти всі будинки без повернення на «базу»: подарунки виробляються безпосередньо в мішку, кожен предмет – прямо на «своєму» даху, перед самим спуском Санти в димар (що він проробляє, будучи одягненим в жаростійкий костюм з вуглецевого полімеру).
Відповідає за таке виробництво вбудована в мішок нанофабрика або «зворотній термодинамічний процесор». Вихідною сировиною для цього апарату вочевидь є сажа з димаря та інші місцеві матеріали.
За матеріалами: osvita.org.ua