Незгода руйнує до решти. Між людьми можуть виникати суперечки, але якщо їхні лідери – патріархи, королі, президенти чи прем’єр-міністри не будуть мудрішими від посварених простаків, то така країна справді не зможе вмістити всіх.
«Та земля не вміщала їх, щоб жити вкупі (…). І ото постала сварка між пастухами Аврамового скоту й пастухами Лотового скоту (…). Тож каже Аврам до Лота: Навіщо та сварка між мною і тобою, між моїми і твоїми пастухами? Таж ми – родичі! Хіба не ввесь край перед тобою? Відлучись, прохаю, від мене. Як ти підеш наліво, я візьму направо, а як ти звернеш праворуч, то я подамсь ліворуч» (Бут. 13, 6-9).
Увесь край… став свідком та предметом суперечки. Яку було мудро вирішено. Нині землі навколо Йордану не можуть зазнати спокою, а чергові покоління дітей виростають серед відлуння пострілів та вибухів бомб. Від наймолодшого віку вони вчаться кидати каміння та помирати на вулиці. Я не збираюся давати поради євреям та палестинцям. Однак, варто задуматися над людською поведінкою. І над її наслідками, які не раз сягають на кілька поколінь в майбутнє. Поведінка Авраама (який поки що називається Аврамом) – це поведінка мудрої людини. Не йдеться про його поступливість, а саме про мудрість. Навіть, якби на світі було тісно і країна справді не могла вмістити всіх – то все одно згода допоможе не тільки вижити, але й примножити своє майно. Незгода – руйнує до решти. Посварилися пастухи Авраама з пастухами Лота. Між людьми можуть виникати суперечки, але якщо їхні лідери – патріархи, королі, президенти чи прем’єр-міністри не будуть мудріші від посварених простаків, то така країна справді не зможе вмістити всіх. Сьогодні прості люди шукають порозуміння. Лідери (а чиї вони лідери?) виривають один в одного все, що тільки можна. Країна не вмістить усіх. Шукаймо когось мудрого.
о. Томаш Горак, wiara.pl