Йоан Павло ІІ показав нам, що таке святість, – сказав Львівський митрополит архиєпископ Мечислав Мокшицький, який був 9 років його особистим секретарем.
Спогадами про Святішого Отця архиєпископ Мокшицький ділився під час семінару «Виміри святості Йоана Павла ІІ», який у Варшаві організували Архидієцезіяльний Центр Інформації та Католицька Інформаційна Агенція. Зустріч відбулася у Будинку Варшавських Архиєпископів 23 березня.
Йоан Павло ІІ був генієм, а одночасно простою людиною, – вважає Львівський митрополит. Його життя було надзвичайно дисципліноване, Святіший Отець ставив собі самому та іншим високі вимоги, проте у його присутності не відчувалася нервова атмосфера. Папа був людиною надії, яка випливала із довіри до Бога, звідси також випливала його мужність.
Святіший Отець дуже багато працював. У нього був дуже щільний графік дня і він сумлінно його виконував навіть в останні роки життя, навіть тоді, коли прості дії займали у нього більше часу, ніж раніше. День Йоана Павла ІІ був переповнений роботою (він сам від руки писав тексти, лише в останні роки життя диктував їх), зустрічами, але передовсім молитвою та читанням. Оточення Папи жартувало, що книги – це його наркотик.
Під час паломництв організатори знали, що навіть у найщільнішому графіку повинен бути час для особистої молитви Папи, кожного четверга – обов’язково Євхаристійна година, а щоп’ятниці – Хресна Дорога. У каплиці, де він молився, завжди лежали карточки з проханнями помолитися, що надходили з усього світу. Під час Меси Папи ставив ці прохання на вівтар.
Йоан Павло ІІ любив прості молитви – розарій, літанії, у травні – травневі молебні, у червні – молебень до Серця Ісусового. Наспівував про себе польські релігійні пісні, Гіркі Жалі, Годинки. Після Апелю увечері при погашеному світлі Папа ставав біля вікна і благословляв увесь світ.
Папа вмів знаходити підхід до людей. Як розповів Львівський митрополит, Йоан Павло ІІ так ставився до людей, що кожен відчував його увагу, він завжди намагався ні до кого не поставитися недбало – навіть, якщо перед ним був натовп із кількасот чоловік. З особливою турботою Святіший Отець ставився до хворих та самотніх людей.
Кароль Войтила підтримував контакти із «середовищем» своїх колишніх студентів із студентського капеланства, запрошував їх в гості на свята. Він пам’ятав імена їхніх дітей та внуків.
Почуття гумору Папи відоме усьому світу. Він дуже любив жартувати. Архиєпископ Мокшицький згадав, що якось допомагав Йоану Павлу ІІ відсунути крісло від стола і Святіший Отець сказав: «Коли тебе запитають, що ти там робиш у Ватикані, то скажи, що відтягуєш Папу від стола».
Святіший Отець мав час на відпочинок – кожен вівторок у нього був вихідним. Раз у місяць він виїжджав за місто, а увечері біля вогнища дякував за день у товаристві поліції, яка його охороняла.
Йоан Павло ІІ показав нам, що таке святість, підкреслив архиєпископ Мокшицький. Папа показав, що покликання християнина – це покликання до святості.
За матеріалами: КАІ
фінансово.
Щиро дякуємо!
