Коли ми летіли на беатифікацію Йоана Павла ІІ, святкова атмосфера відчувалася уже в салоні літака. З нами добиралося багато паломників. А коли ми дісталися Риму – то люди були повсюди: різних віросповідань та національностей. Я бачив мусульман і євреїв, і тішився, що у нас такий Папа був – він мав авторитет у всього світу.
На беатифікаційній урочистості ми сиділи трохи далі. Ближче до вівтаря були кардинали і лише вони відправляли Службу з Папою. А ми ж, усі єпископи та священики, брали співучасть у Літургії і приймали Причастя, як і всі люди на площі.
Ця урочистість була дуже особливою. Коли Папа прочитав молитву і оголосив Йоана Павла ІІ блаженним, всі плакали і не соромились сліз. Але не було ніякої істерики. Все спокійно і з великою пошаною. Під час Служби люди не розмахували прапорами та транспарантами, не викрикували нічого, а просто молилися. З якою вірою паломники дивилися на реліквії Папи! Це треба було бачити. А нам дозволили підійти ближче до труни і трохи там помолитися. За заступництвом Йоана Павла ІІ легко молитися – я ж його бачив і торкався. Він жив і помирав на очах у всього світу. Тому він нам близький, рідний.
Вперше Йоана Павла ІІ я побачив у Литві, коли ще був священиком. Тоді навіть поцілував його перстень. Пізніше у Польщу часто їздив на зустрічі з ним. А коли став єпископом, то складав Святішому Отцю візит ad limina. Найбільше запам’ятався його погляд. Бо, що Папа казав, інколи важко згадати – коли стоїш у черзі і тільки думаєш про те, щоб встигнути поцілувати перстень, все якось перемішано в голові виходить. Але погляд Йоана Павла ІІ забути неможливо. Складалося враження, що існує тільки він і ти – так він вмів проникнути поглядом у серце.
Двічі Йоан Павло ІІ запрошував мене на обід. Він завжди цікавився Україною, Церквою в Україні, покликаннями. І я його просив молитися за нас. А тепер молюся за його заступництвом за всю дієцезію Кам’янець-Подільську, за єпископа Яна, який зараз дуже хворіє – Папа теж був хворий, він знає, що таке страждати, і я вірю, що він допоможе єпископу Яну. Прошу заступництва блаженного Йоана Павла ІІ за всіх священиків і монахинь, за нашу семінарію, за всіх людей, які приходять до мене зі своїми проблемами, за Україну, владу, за Президента.
Позавчора ми у Вінниці вперше молилися Літанію до блаженного Йоана Павла ІІ. Її потрібно молитися щодня. Бог дасть нам через Папу багато благодатей. Він – як той євангельський сіяч – усе своє життя жив для Бога і сіяв зерно добра, а тепер ми вживаємо ці плоди, які зійшли.
фінансово.
Щиро дякуємо!
