Католицька свята, польська королева Ядвіґа Анжуйська (18 лютого 1374 – 17 липня 1399), що мала також титул «Королева Русі», була однією з величніших постатей Европи у чотирнадцятому столітті, як в політичній, так і в соціальній, релігійній та культурній сферах, а зараз вважається покровительною Об’єднаної Европи.
Протягом шістьох століть королева Ядвіґа почиталась в народі як покровителька Речі Посполитої, держави в яку входили Польські, Литовські та Українські (Руські) землі. Багатовікове християнське почитання та культ святої Ядвіґи набув логічного завершення в офіційній канонізації блаженної королеви, який був проголошений вперше в історії польською мовою. «Радуйся, Краків! То власне,завдяки великому її розуму і серцю, королівська столиця, ти стала значним осередком думки в Європі, колискою Польської культури та мостом між християнським Заходом і Сходом, в результаті чого зробила невід’ємний внесок у формування європейського духу», – сказав Папа Римський Йоан Павло II під час канонізації 8 червня 1999 року.
Ядвіґа – дочка Людовіка І, короля Угорщини, Польщі та короля Галичини і Володимерії («Король Руси»), була вихована при королівських дворах Будапешта й Відня.
1378 (у віці 4 роки) була заручена з Вільгельмом — сином і спадкоємцем австрійського герцога Леопольда III Габсбурга і після досягнення 12-річного віку мала стати його дружиною. Після смерті Людвіка І (1382) королевою Угорщини стала середня сестра Ядвіґи Марія I Угорська. Незабаром польська шляхта, розчарована у персональній унії з Угорщиною, домоглася згоди на передачу Ядвізі польського престолу (угорська королева Марія І була титулярною королевою Польщі та титулярною королевою Русі).
Польську корону прийняла 16 жовтня в 1384 в Кракові, маючи всього десять років. У 1386 році, завдяки Дмитру з Гораю було розірване заручення з Вільгельмом і 18 лютого 1386 Ядвіга одружилася з Великим князем Литовським Ягайлом (коронований королем Польщі 3 березня 1386 під ім’ям Владислава II), що оформило Кревську унію 1385.
Внаслідок укладення унії в Польщі встановилася система співправління Ядвіґи та Владислава II Ягайла. На Ядвіґу покладався обов’язок забезпечити спадковий характер польської корони. Ядвіґа мала свою державну канцелярію, брала участь у вирішенні зовнішньополітичних питань. Її шлюб з литовським князем Ягайлом призвів до остаточної християнізації Литви.
За роки свого правління Ядвіґа спричинилась до значного культурного підйому в Польщі та Великому князівстві Литовському. Заклала основу для Вавельського кафедрального собору, надавала допомогу для лікарень та монастирів домініканців у Львові і інших містах. Запросила кармелітів до Кракова, а також слов’янських бенедиктинців з Праги.
Вела активну політичну діяльність, в тому числі переговори з Великим Магістром Ордена Тевтонського. За 15 років правління активно об’єднувала країни і народи, особливо Польщі, Литви і Русі. Саме за її правління була закладена основа багатонаціональної держави Речі Посполитої, заснованої на «Ягеллонської терпимості» і мирному співіснуванні різних культур і релігій.
Для того, щоб пришвидшити й закріпити євангелізацію Польщі, Литви та Русі, спільно з королем Ягайлом, за папського згоди, було засновано факультет теології в Краковській академії. Королевою були запрошені видатні богослови та юристи з Карлова університету в Празі. Ядвіга дбала про убогих і хворих, заснувала кілька лікарень, дбала про побудову нових церков, підтримувала поширення християнства на всіх теренах держави. Для діяльності Краківського Академії свята Ядвіґа заповіла всі свої коштовності.
Св. Ядвіґа зробила свій внесок й в політичну історію України-Русі. Після смерті останнього короля Русі Юрія-Болеслава II (1340 р.) галицькі бояри проголосили князя Любарта володарем Галицько-Волинської держави, королем Русі. Але польський король Казимир III Великий негайно зайняв Перемишльску землю, а потім опанував і Львовом. Зі свого боку на королівство Руське претендувала Угорщина. Розпочалися півстолітні війни за Галицьку Русь між Польщею, Литвою і Угорщиною.
У 1350 році угорський король Людвік І Великий уклав угоду з королем Польщі, згідно з якою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Руське королівство Казимирові, який після цього став титулярним королем Русі. Після його смерті Польща разом з Галичиною, Холмською та Волзькою землями і Крем’янцем перейшла до Людвіка. 1370 року Людвік І став королем Польщі та королем Руси. Зі смертю Людвіка І — угорська королева Марія стала титулярною Королевою Галичини і Володимерії (1382—1387). У 1387 Руське королівство та право на трон перейшло до Польської держави.
У 1387 році Ядвіґа очолила похід польської шляхти у Галицьку Русь, що призвело до остаточного включення цих частин земель Руського королівства до складу Польщі, а сама володарка, до свого титулу додала ще й королева Русі. Володислав Ягайло після її смерті, окрім титулу короля Польщі й Великого князя Литовського, мав титул Володар і спадкоємець Русі.
Померла Ядвіга під час пологів 1399 р., коли їй було всього 25 років. У народів Речі Посполитої протягом віків береглася переконаність у її святості і любов до неї. Люди з самого початку були переконані, що вона свята. Майже одразу після її смерті розпочались зусилля щодо її канонізації, але протягом століть вони зіткнулися з численними труднощами.
І лише 1997 року Ядвіґа була канонізована Папою Йоаном Павлом II. Історично була покровителькою Речі Посполитої та є покровителькою Польщі. Також католицька свята вважається покровителькою королев та Об’єднаної Европи.
За великий та визначний внесок в історію всієї Східної та Центральної Европи, святу Ядвіґу називаються також «матір’ю трьох народів» – Польщі, Литви та Руси-України (в оригіналі matką trzech narodów – Litwy, Rusi i Polski).
Блоґ Павла Береста
Джерело публікації: risu.org.ua, РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
