У цьому матеріалі проаналізовані публікації онлайн-ресурсів – загальноукраїнських інформаційних агенцій, новинних сайтів, електронних версій всеукраїнських і регіональних друкованих видань, телеканалів і радіостанцій.
Позиція УГКЦ
Протягом місяця Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) та інші представники Церкви неодноразово висловлювали свою думку з приводу політичної ситуації в країні. ЗМІ подавали цю інформацію виважено, спираючись, зокрема, на матеріали прес-конференції голови Церкви, що відбулася 5 жовтня.
На цій прес-конференції йшлося про лист до Віктора Януковича, в якому єпископи УГКЦ подякували за визнання рівності всіх конфесій, але висловили стурбованість станом судочинства в Україні, непоміркованістю у ставленні до іммігрантів, мовним питанням тощо. УНІАН, «Захід.нет» і «Київ Пост» назвали позицію єпископів жорсткою, а «УНІАН-релігії» пішов далі, публікуючи матеріал о. Ореста-Дмитра Вільчинського, який охарактеризував позицію єпископів як заклик до повстання проти режиму Януковича. Втім, така позиція є дещо суб’єктивною, а матеріал – власною думкою автора. Владкиа Святослав також представив стратегію розвитку Церкви, наголосивши на планах залучити до катехизації за 2-3 роки вдвічі більше дітей та молоді.
Критичні зауваження владики Святослава стосувались і процесу створення єдиної Помісної Церкви в Україні. «Єдина Помісна Церква не може бути політичним проектом, реалізованим за ініціативою того чи іншого політика», — інформує 12 жовтня «УНІАН-релігії» з посиланням на газету «Факти». 14 жовтня він висловився і щодо судових процесів над Тимошенко і Луценком: «Сьогоднішній стан судочинства в Україні – одна з найглибших реальних виразок нашої держави». Окремо він додав, що суд над Тимошенко – це тільки верхівка айсберга і нагода звернути увагу на судові процеси, де влада орієнтована на обвинувачувальний вирок, нищить тисячі людей. Про це повідомили УНІАН, «Захід.нет» та «Український тиждень». Це можна пояснити тим, що «Захід.нет» орієнтується на читача з Західної України, на теренах якої традиційно популярна й авторитетна саме УГКЦ, тож немає нічого дивного, що заяви Церкви цікавлять переважну більшість людей. Що ж до УНІАН, то це ресурс дуже уважний до релігійних проблем, про що свідчить хоча б наявність окремого підсайту, присвяченого релігійному життю України. На шпальтах «Українського тижня» інформація про критику головою УГКЦ системи судочинства в Україні з’явилася в колонці журналіста Павла Береста. На додачу він вказує на разючу різницю в поведінці УГКЦ, яка не боїться вказувати владі на її вади і виразки, і УПЦ (МП), що «не оцінює дії влади й судів, якщо вони не пов’язані безпосередньо з релігійною справою». Слід зауважити, що інформацію про те, що представники УПЦ КП і УАПЦ також засудили вирок Тимошенко, ЗМІ майже не поширювали.
Майнові конфлікти
Увагу ЗМІ привернув також земельний конфлікт у Криму – 20 жовтня сайт «УНІАН-релігії» подав матеріал про те, що Українська народна партія вимагає від міської влади Севастополя передати місцевій римо-католицькій громаді приміщення колишнього костьолу великомученика Климента, в якому зараз розташований кінотеатр. Було наголошено на тому, що партія вважає необхідним виділити земельні ділянки під будівництво храмів УГКЦ та УПЦ КП, але ані думки міської влади, ані представників релігійних громад подано не було. Чи може політична риторика в таких питаннях сприйматись як деяка заангажованість ресурсу чи прихована політична реклама – це питання, над яким варто замислитись. Можливо, такий матеріал став наслідком заяви міністра оборони Росії про прийняття рішення відбудувати Володимирський собор у Севастополі, опублікованої 19 жовтня на сайті «Українські новини». У матеріалі зазначається, що кошти на проект вже виділені Міністерством оборони Росії і громадськими організаціями. Вочевидь, національні сили в Україні бачать в цьому загрозу і зі свого боку намагаються посилити позиції інших Церков. Але, в будь-якому випадку, таке втручання влади в церковне життя є, з одного боку порушенням Конституції, а з іншого боку – реаліями нашого життя.
Непростим є становище Римо-Католицької Церкви в Одесі. 12 жовтня «Коментарі» подали коментар єпископа Броніслава Бернацького про потребу відстоювання території Кафедрального собору.
Найбільш резонансним стало протистояння між представниками влади і місцевих віруючих у Тернополі. Нагадаємо, ще 5 років тому на території парку Національного відродження було побудовано каплицю. Це будівництво міська рада визнала незаконним і на сесії прийняла рішення про її демонтаж, яке зустріло спротив вірян і призвело врешті-решт до масової бійки. ЗМІ відреагували на цю подію дуже по-різному. Журналіст Світлана Мичко в матеріалі «України молодої» назвала людей, які побудували каплицю, «релігійними загарбниками», наголосивши, що ті не належать до жодної з конфесій, зареєстрованих в Україні, та є сектантами. Автор стверджувала, що, «прикриваючись начебто чудесною з’явою в тому місці самої Богородиці і маніпулюючи релігійним менталітетом місцевого населення, члени об’єднання «праведних католиків», яке не визнала жодна із зареєстрованих на Тернопільщині конфесій, поступово звели там чималу будівлю та добротний паркан, відтак почали поводитися у громадському місці так, ніби це їхня приватна територія». Процес знесення каплиці журналіст описала як «скандальне шоу». Також автор процитувала главу Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ владику Василія, який кваліфікував діяльність групи «праведних католиків» як сектантську. Така безапеляційна позиція автора не врівноважується навіть визнанням, що деякі тернополяни все ж були обурені методами дій правоохоронців.
Натомість видання «Сегодня» вдалося до надто емоційного опису руйнування каплиці і опосередковано підтримало тих, хто виступив проти її демонтажу. Видання залишилося вірним собі й перевело конфлікт у політичну площину — наприкінці матеріалу було зауважено, що за фондом «Скринька милосердя», який 5 років тому побудував каплицю, стоять люди, які не поділили щось із нинішньою тернопільською владою – ВО «Свобода». Також було наголошено, що греко-католицькі церковники вважають їх розкольниками, бо ті, прикриваючись УГКЦ, збирали пожертви. Републікує цей матеріал і сайт «Коментарі».
У Львові Церква також має майнові претензії до міської влади. «Захід.нет» 7 жовтня подав вимогу римо-католицької громади міста повернути їм костел Св. Марії Магдалини, який зараз виконує функції органного залу. Схоже, подібні заяви викликані іншим подібним прецедентом у Львові. Як повідомили чимало ЗМІ («Захід.нет», «Коментарі» та інші), церква Петра і Павла, в якій дотепер розміщувалось книгосховище наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника, повернеться греко-католицькій громаді, і вже 6 грудня тут відбудеться перше богослужіння. На вирішення справи з мертвої точки вплинуло виділення приміщення під книгосховище, яке обійшлось державі, як зауважили 19 жовтня «Коментарі», в 1,815 млн гривень.
Церква vs Хеловін
Резонанс викликала і заява голови Запорізької єпархії УПЦ (МП), який звернувся до влади з проханням перешкодити святкуванню Хеловіна в запорізьких навчальних закладах. «Українські новини», «Український тиждень», УНІАН, «Сегодня», ТСН, «Коментарі» републікують заяву архієпископа Луки, який наголошує на руйнівній дії цього свята на свідомість дітей. «Кореспондент» робить цікаве порівняння цієї заяви з висловленим раніше протестом УПЦ КП щодо святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня в перший тиждень Великого посту. Цікаво, що намагалися врівноважити тему, подаючи опозиційну думку, тільки «Коментарі». 31 жовтня видання розмістило розмову з експертом, в якій задалося питанням, чи справді святкування Хеловіна несе небезпеку православній традиції. Експерт вважає, що «насправді жодна з православних і протестантських церков, що мають який-небудь вплив в Україні, не бореться з Хеловіном. Бо реальна боротьба передбачає як мінімум те, що повинні були б бути масові звернення усіх єпархій до вірян, мала б бути заява, обов’язкова для проповідей усіх священників. До того ж, коли у цьому є потреба, православна Церква організовує хресні ходи, проводить якість інші заходи. Тож нинішні заяви щодо Хеловіну – не більше, ніж порожні слова.»
Вшанування пам’яті Івана Павла ІІ
Майже всі ЗМІ звернулись до теми віддання шани Папі Римському Івану Павлу ІІ. Як повідомлялося, відтепер у Сумах і Одесі будуть зберігати мощі Папи Римського, а 22 жовтня, в день пам’яті понтифіка, в Житомирі було встановлено пам’ятник коштом католицької спільноти і місцевої громади. Попри загальний позитивний тон повідомлень, деякі сайти проводили досить несподівані паралелі. У матеріалі про відкриття пам’ятника «Фокус» наголошує: «Ранее сообщалось, что в Луганске намерены установить памятник российской императрице Екатерине ІІ». Чи можуть подібні акценти свідчити про те, що вшанування пам’яті Папи Римського мусить бути врівноважене рівноцінною подією з «російського світу»? І що це — позиція конкретного журналіста чи редакції? Відповіддю на це питання може стати публікація від 18 жовтня, в якій повідомляється про заклик Митрополита Одеського Агафангела боротися за державний статус російської мови.
Витяг з Моніторингу висвітлення світськими виданнями найрезонансніших подій у жовтні 2011 року
Марина Довженко,РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
