Близько двох тисяч років тому сталася подія, якої ще не знав світ. Вбогий Вчитель з Назарету, Ісус, Син Марії, засуджений на смерть на хресті Воскрес. «Чого шукаєте живого серед мертвих?» ― запитав Божий ангел жінок, що прийшли до печери, в якій два дні тому вони залишили тіло Христа ― «Нема Його тут, Він воскрес!»
Перед тим все було проти Нього: жорстока, свавільна, поганська Римська Імперія не терпіла жодного виразу свободи духу. Розбещені, самозакохані цісарі руками своїх намісників прагнули панувати світом, перетворити весь світ на арену своїх розваг. І як ця влада могла витерпіти того, котрий проголошував святість, прагнення неба, любов до Єдиного Бога-Творця Всесвіту.
А власний народ? Той народ, з якого Назарянин походив тілом, вибраний народ Божого Завіту? Він зрікся свого Пророка, зрікся того, котрого ще зовсім недавно прагнув бачити своїм Царем. І єдиним голосом, чи точніше – ревом натовпу проголосив: «Розіпни Його!»
Та й учні, ті, що називали Його Господом і пишалися дружбою з Ним виявили слабкодухість, а один навіть відверто зрадив свого Вчителя. Все було проти Нього.
Але перемога належала Йому, через приниження і знущання, через Хресну Путь і Голгофський хрест, через морок могили Він прийшов до слави Воскресіння з мертвих, до вічного життя.
Сум, жалоба, скорбота зникли. Той, кого оплакували як померлого живий, Він смертю смерть подолав. Й в цьому є головна засада нашої віри, віри християнської. Смерть і гріх переможені, вони вже більше не владні над Христом. Але що ж це означає для нас? Велику радість, істинну радість, не швидкоплинне щастя цього світу, а щось набагато важливіше. Адже всі ми, котрі увірували в Христа, поєдналися з ним в таїнстві святого хрещення разом з Ним померли для гріха і воскресли до вічного життя. Й тому ми з радістю і торжеством можемо так само стверджувати, що й над нами більше не владні смерть і гріх, й ми радо йдемо дорогами цього земного життя до дому нашого Небесного Отця, туди, де нас вже чекає наш Господь і Спаситель Ісус Христос.
Сьогодні, в це, найбільше для нас свято затримаймося думкою над самою особою Ісуса Христа – нашого Спасителя.
Пізнання і усвідомлення собі Його особи, Його місії провадить нас до пізнання нашого обов’язку жити, працювати, вміння приймати і переносити страждання і всі труднощі життя. Пізнання мети, цілі нашого життя дає нам великі сили не тільки жити, а й вміти приготуватися до смерті, бо саме цього навчає нас Христос, і не тільки своїм вченням, але й своїм життям, стражданням і навіть смертю на хресті.
Не хотілося б затримуватися над Ісусом як нащадком царя Давида, сина Марії і Йосипа, чи просто – історичної особи Ісуса, народженого у Вифлеємі і розіп’ятого в Єрусалимі.
Але хочеться подивитися на Ісуса як на Еммануїла (що означає – «Бог з нами»), Сина Бога Живого, рожденного, не сотворенного, і єдиносущного з Отцем. Ісуса, який є другою особою Пресвятої Трійці, Бога: Отця, Сина і Святого Духа.
Ця друга особа Пресвятої Трійці – Син Божий – став чоловіком і прийшов у цей світ для нашого спасіння. І ось чому Ісус під час свого трьохлітнього навчання так сміливо називає себе Сином Отця, Добрим Пастирем, Вчителем, Виноградною лозою, без якої відтяті гілки всихають і надаються тільки на спалення. Навчаючи і оздоровлюючи хворих, Він показує свою Божественну силу, але тільки для творення добра, Він не використовував цю силу проти людського зла, яке існувало, проти несправедливості.
У Вербну Неділю, під час свого урочистого в’їзду в Єрусалим, Ісус дозволяє натовпу, що вітає Його, називати себе Царем.
А у Страсну П’ятницю Його царським троном стає хрест, Його царськими шатами – багряниця, а короною – вінок з тернини.
Прибиті до хреста, широко розпростерті руки, здається, хочуть обійняти весь світ, прийняти його у свої рамена, і пригорнути всіх людей. Це те, про що Ісус так виразно і відверто відповів Пилатові: Він – дійсно Цар, але Його Царство не з цього світу. Ось чому світові так важко зрозуміти і повірити в особу Ісуса як Сина Божого, як Царя вічності, задля якої Він нас всіх відкупив своєю дорогоцінною кров’ю. Ось чому світ не вміє і не хоче розуміти істинної вартості людського життя, навіть якщо воно сповнене стражданням. Кожне людське страждання можна перенести і зрозуміти, якщо вповні оцінюється людське життя, відкуплене Ісусом Христом. А Його Хресна дорога, страждання і смерть на хресті є завжди актуальним і живим прикладом для кожного з нас.
Багато хто з нас, на своїй особистій хресній дорозі вже пережив відчуття покинутості, біль юдиної зради і петрового відречення. Все це можливо зрозуміти тільки через міцну віру в Ісуса Христа. А віра дає нам велику надію, що після хресної дороги і страждання обов’язково прийде радість воскресіння.
Ось чому Св. Павло апостол пише: «Ми проповідуємо Христа розіп’ятого, який є згіршенням для євреїв, а глупотою для поган, але для тих, які покликані як серед євреїв, так серед греків, Христос є силою і мудрістю Божою».
Звертаючи свій погляд і роздуми на особу Ісуса Христа, не затримуймося тільки над Ісусом розіп’ятим, бо ми віримо в Ісуса Воскреслого, який є Царем вічної слави, до якої покликано кожного з нас.
І сьогодні ми святкуємо Його велику перемогу над гріхом, смертю і пеклом. Він, Ісус Христос Воскреслий є для нас великою силою і Божою мудрістю.
Незважаючи на численні труднощі, на спротив, на фарисейство і навіть політичні спекуляції навколо себе, християнство в Україні переживає сьогодні весну відродження і розквіту. Віра Христова в нашій Батьківщині отримала заслужену увагу, повагу і гідне місце в нашому суспільстві. Вона поступово переходить від теоретичної до більш практичної – про це свідчать не тільки тисячі нових храмів, каплиць, молитовних домів, але конкретні добрі справи Християнських Церков, чини милосердя, скеровані на допомогу тим, котрим зараз найважче, котрі переживають в своєму житті зиму криз і негараздів.
Можна сміливо сказати, що в Україні Віра Христова не тільки воскресла, але живе і розвивається своїм дорогоцінним вільним і плідним життям. Це великий дар і благодать нашого Доброго Бога. Як же вимовно промовляє Він до нас – людей ХХІ століття – і сьогодні, коли всі християни усього світу і всіх конфесій разом, в один і той самий день святкують Воскресіння нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.
Сьогодні, в день коли мільйони людей по всьому світі, й в тому числі – сотні тисяч наших краян, зустрічають свято Господнього Воскресіння, нехай Господь дозволить нам відчути ту істинну радість єдності з Воскреслим Христом, відчути Його благодать, котра очищає наші серця і душі від всякого гріха.