У новій автобіографічній книжці «Надія», що вийшла друком 14 січня, Папа Франциск говорить про успадковані від свого попередника церковні проблеми, про стан свого здоров’я і про важливість почуття гумору, а також критикує консервативне духовенство за прихильність до пишного вбрання.
Він наполягає, що почувається «добре», незважаючи на свої хвороби та поважний вік, повідомляє у своєму огляді книжки Crux. «Насправді я просто старий, — каже він, зазначаючи, що пересування на візку не вплинуло на його управління Католицькою Церквою. — Церквою керують головою і серцем, а не ногами».
«Щоразу, коли Папа захворіває, здається, що дме вітер конклаву», — зазначає 88-річний понтифік, що переніс хірургічні операції у 2021 і 2023 роках, а також часто хворіє на грип.
Автобіографія була написана у співавторстві з італійським журналістом Карло Муссо. Планувалося, що її опублікують після смерті понтифіка, але Франциск вирішив прискорити її вихід з нагоди Ювілейного 2025 року.
Книжка охоплює низку питань, у тому числі суперечливе рішення дозволити священникам благословляти гомосексуальні пари, які про це попросять.
«Благословенні люди, а не [їхні] стосунки, — пише Папа. — Кожен у Церкві запрошений [отримати благословення], включно з розлученими людьми, гомосексуалістами і трансгендерами. Гомосексуальність — це не злочин, це людський факт».
Папа також говорить про перелік проблем у Церкві, переданий йому його попередником Папою Бенедиктом XVI.
«Він вручив мені велику білу коробку, — пише Франциск. — У ній було все. Документи, що стосуються найскладніших і найболючіших ситуацій. Випадки зловживань, корупції, темних оборудок, злочинів».
За словами Франциска, тоді Бенедикт сказав йому: «Я дійшов так далеко, вжив заходів, усунув цих людей. Тепер твоя черга».
«Я продовжував йти його шляхом, — пише Франциск, додаючи, що «найбільший опір змінам» чинила ватиканська бюрократія. — Мене викликали на бій».
Як повідомляє Catholic Herald, у своїй книжці Папа також розкритикував консервативних єпископів і кардиналів за те, як вони одягаються, припускаючи, що їхня прихильність до показного стилю виявляє «ригідність» розуму, яка в деяких випадках може навіть досягати рівня «психічної нестабільності» та «емоційного відхилення».
«Ця ригідність часто супроводжується елегантним і дорогим шиттям, мереживом, вигадливим оздобленням, роккетто [білий лляний одяг з мереживними краями, частина вбрання кардиналів]. Це не смак до традицій, а клерикальна показуха, — пише він. — Таке вбрання іноді приховує психічну неврівноваженість, емоційні відхилення, поведінкові труднощі, особисті проблеми».
Папа також розповідає, як сам уникав традиційного папського вбрання і оздоб після його обрання у 2013 році.
«Коли моє ім’я пролунало у сімдесят сьомий раз, вибухнули аплодисменти, а зачитування голосів тривало, — пише він. — Я не знаю точно, скільки загалом були голоси, я більше не слухав, бо шум перекрив голос ревізора».
«Це було не для мене, — каже він, маючи на увазі традиційні елементи папського вбрання. — Через два дні мені сказали, що треба змінити штани, одягнути білі. Це мене розсмішило. Я сказав, що не хочу бути продавцем морозива, і залишився при своїх. А червоні туфлі? Ні, дякую, я маю ортопедичне взуття. У мене плоскостопість».
У своїй автобіографії Папа також не оминув увагою своє власне почуття гумору.
«Іронія — це ліки не лише для того, щоби піднести й просвітити інших, але й для себе, тому що самоіронія — це потужний інструмент для подолання спокуси нарцисизму, — каже він. — Нарциси постійно дивляться у дзеркало, вони приголомшено спостерігають за собою знову і знову, але найкраща порада: стоячи перед дзеркалом, завжди смійся над собою. Це піде нам на користь».