Монах, або чернець — (Грец. Μοναχός – одиночний, одиничний), жін. монахиня або черниця – зазвичай – член релігійної громади, котрий, відповідно даної обітниці, проводить аскетичне життя або в рамках монашої спільноти (братії), або на самоті. Ченці проживають в монастирях (обителях), пустелях, лаврах.
В Православній Церкві член чернечої спільноти, котрий є рукоположеним у священство, носить титул ієромонах.
Засновниками християнського чернецтва традиція вважає: на Сході єгипетських подвижників святих Павла Фівейського (помер бл. 341 м), Антонія Великого і Пахомія; на Заході Афанасія Великого і Мартіна Турського. Засновниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, що створили в XI ст. Києво-Печерський монастир.