Дорогі Брати в Священстві! Дорогі нашому серцю ченці і черниці! Улюблені в Христі Спасі Сестри і Брати!
Після закінчення Першого Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу, котрий ми переживали в травні і червні 2012 року, звертаємося до Вас зі своїм словом у пастирському посланні.
Харківсько-Запорізька дієцезія створена з двох частин і прийняла літургійні традиції Кам’янець-Подільської та Києво-Житомирської дієцезій. В 2012 році, в 10 річницю заснування дієцезії впроваджуємо одну загальну літургійну традицію у всій дієцезії, зберігаючи правила Кодексу Канонічного Права та інструкції Конгрегації Божого Культу та дисципліни Таїнств.
Всі знаємо, що практика Римсько-Католицької Церкви у справі прийняття Святого Причастя є наступна: Причастя уділяється до уст вірних під видом хліба, а приймаючий стоїть на колінах. Святіший Отець Бенедикт XVI повертається до цієї традиції. Допускаються також інші форми прийняття Причастя, а вірні мають бути до цього готові.
Церква допускає також уділяння Причастя також під видом Хліба і Вина. XXXIV Конференція Римсько-Католицького Єпископату України (21-22.10.2009р. – Львів) 5 пункт протоколу конференції: Архієпископ Мокшицький подав правила прийняття Причастя під двома видами, котрі описані в Загальному впровадженні до Римського Месалу: «В справі прийняття Причастя під двома видами ми підпорядковуємося до літургійних правил, не впроваджуємо нові зміни, а зберігаємо прийняті церковні звичаї і помалу навчаємо наших вірних цих справ».
Загальне впровадження до Римського Месалу дає правила прийняття Причастя під одним видом. Дає можливість уділяти Причастя також під видом хліба і вина:
Причастя у двох видах
З огляду на значення символу, Святе Причастя має повнішу форму, коли воно приймається у двох видах – тому що в цій формі у досконалішому світлі являється знак євхаристійної трапези та ясніше виражається Божа воля довершення Нового і Вічного Завіту в Крові Господа; стає яснішим зв’язок між трапезою євхаристійною та есхатологічною у Царстві Отця. Пастирям при необхідності треба докладати всіх зусиль, щоб доступним для них способом нагадувати вірним, які беруть участь в обряді Причастя у двох видах, або присутнім при такому обряді, католицьке віровчення Вселенського Тридентського Собору про форму Святого Причастя. Треба насамперед пояснювати вірним, що, згідно з католицькою вірою, приймається увесь Христос і таїнство істинне також і в одному виді; тому ті, які приймають лише один вид, не позбавлені, якщо йдеться про плоди Причастя, жодної благодаті, необхідної для спасіння. Крім цього, їм належить пояснювати, що стосовно уділення таїнств Церква може встановлювати або змінювати те, що визнає слушним, з огляду на шану, яка повинна віддаватися таїнствам або на користь тих, що приймають, а також – на обставини справи, часу і місця, зі збереженням головного змісту таїнств.
Одночасно належить заохочувати вірних, щоб вони більш ревно брали участь в обряді, в якому знак євхаристійної трапези являється в повнішому блиску.
Причастя у двох видах дозволяється уділити особливо у випадках, зазначених у богослужебних книгах:
а) священикам, які не можуть ні правити, ні співслужити;
б) дияконові та іншим, що виконують якусь функцію під час Меси;
в) учасникам конвентуальної Меси або Меси ‘спільноти’, семінаристам, учасникам реколекцій або духовного чи пастирського зібрання.
Єпископ-ординарій може щодо Причастя в двох видах видати норми для своєї дієцезії, в тому числі – для чернечих храмів і для малих спільнот. Той же єпископ може дати дозвіл, щоб Причастя в двох видах впроваджував на власний розсуд головуючий священик, який повинен взяти до уваги добру підготовку вірних, відсутність будь-якої небезпеки профанації Євхаристії, легкість виконання обряду, кількість учасників та інші обставини.
Щодо способу уділення вірним Причастя у двох видах та збільшення можливостей його уділення Конференція Єпископів може видати свої норми, які даються на розгляд Апостольському Престолу.
Причастя у двох видах дається так:
а) при чаші звичайно прислуговує диякон, або, за його відсутності, пресвітер чи призначений аколіт, або інший надзвичайний служитель Причастя, або вірний, який у випадку необхідності одноразово визначається для цієї послуги;
б) якщо після Причастя залишається Кров Господня, її при вівтарі споживає пресвітер, або диякон, або призначений аколіт, який прислуговував при чаші і який у звичайний спосіб очищає, витирає і складає літургійний посуд;
Вірним, які бажали б причаститися лише в одному виді, треба надати таку можливість. До Причастя у двох видах належить приготувати:
а) чашу відповідної величини або декілька чаш, якщо Причастя Кров’ю Господньою буде безпосередньо з чаші. Але слід передбачити, щоб після Причастя на закінчення відправи не залишилось занадто багато Крові Христової до споживання;
б) якщо Причастя у двох видах уділяється через занурення, належить подбати, щоб гостії не були занадто тонкими і малими, а дещо грубіші, ніж звичайні, щоб після часткового занурення в Пресвятій Крові їх можна було зручно уділяти.
Якщо Причастя у двох видах відбувається через занурення у чашу, тоді причасник, тримаючи під підборіддям патену, підходить до священика, котрий тримає начиння зі священними часточками, і біля якого стоїть служитель, тримаючи чашу. Священик бере гостію, частково занурює її у чашу і, показуючи її, говорить: Тіло і Кров Христа. Причасник відповідає: Амінь, приймає від священика Причастя до уст і після цього відходить.
Правила прийняття Причастя в нашій дієцезії
Після закінчення Першого Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу впроваджуємо в нашій дієцезії наступні правила. Священики мають виконувати це та навчити вірних.
1. Причастя уділяється до уст, а вірні стоять на колінах на ступені причастя (прикладом є співкатедра в Запоріжжі).
2. Вірні можуть стояти на колінах вздовж нефу церкви, а служитель підходить до кожного і уділяє Причастя.
3. Вірні підходять до служителя, преклоняють одне коліно, а далі стоячи приймають Тіло Господнє.
4. В часі розділяння Причастя служитель благословляє тільки малих дітей, котрі ще не приймають Причастя.
5. Вірні, котрі не можуть прийняти Причастя не підходять до благословення і отримують загальне благословення на закінчення Літургії.
6. Вірні завжди можуть просити душпастиря про спеціальне благословення після закінчення Літургії.
7. Приймаючи причастя вірні мають руки зложені на грудях.
8. Вірний, котрий підходить до Причастя зобов’язаний відповісти на слова служителя «Тіло Христа» – особисто слово «Амінь» перед прийняттям Причастя.
Нехай Ісус Христос, присутній в Євхаристії під видимим видом Хліба і Вина, укріпляє нас в дорозі до неба. На часте прийняття Тіла Господнього, котре зміцнює нас в земному житті, уділяємо Вам пастирського благословення
єпископ Мар’ян Бучек
єпископ Ян Собіло
Харків, 10 червня 2012 року в Урочистість Найсвятішого Тіла і Крові Христа
Вих. № 114/2012
о. Станіслав Олешко,
нотаріус Курії
фінансово.
Щиро дякуємо!
