Сестра Юзефіна КБММ готує розсилку передплати
Некругла дата 2012 є «срібним ювілеєм» для квартальника «Послання Милосердя», який виходить друком у польських Лагевніках, при славнозвісному санктуарії. Цікавий кольоровий журнал із формаційними, історичними матеріалами, спогадами тих, хто особисто знав св.Сестру Фаустину… скільки людей трудилося всі ці 25 років над ним?
– Небагато, – стримано відповіла мені с.Ельжбета Сєпак КБММ. – Певною мірою, можна сказати, що… я сама.
– Ой, – сказала я, зопалу не повіривши. – А як же це можливо?
– Певно, такі були одвічні плани Божі, які поступово ставали реальністю в моєму житті. До редагування «Послання Милосердя» Господь Бог, власне кажучи, приготував мене ще до вступу в монастир. Спершу я… стала журналісткою. Я вивчала полоністику в Ягеллонському університеті в Кракові, і як студентка розпочала працю в університетському радіо. То була вельми комфортна ситуація, оскільки радіостанція «Alma Radio» діяла на правах інституту, тобто адміністративної одиниці вузу, й не підлягала державній цензурі в комуністичні часи. Праця на громадських засадах, а потім – упродовж майже 10 років – на повну ставку, як і курси Післядипломної журналістської освіти, принесли певну легкість у виконанні цих обов’язків. Однак я відчувала, що перебуваю не на своєму місці. Щораз сильніше лунав у мені голос Божого покликання.
– І Ви вирішили полишити нашу з Вами «рідну» журналістику заради Його Царства, так?
– Принаймні, вступивши в монастир, у Конгрегацію Божої Матері Милосердя, 1984 року, я гадала, що вже ніколи не матиму справи з журналістикою, що цей етап у житті повністю завершений. Мене цікавило тільки перебування з Богом, служіння «при Його земному дворі». Яким же було моє здивування, коли вже на початку монашого життя настоятелі призначили мене до роботи, пов’язаної з ширенням Послання Милосердя, яке Ісус переказав Слугині Божій (на той час ще не святій) Фаустині Ковальській, сестрі з нашого згромадження! Одним із завдань були контакти з журналістами та проповідь Божого Милосердя через медіа.
Свята Сестра Фаустина та пророча місія проголошення світові правди про милосердну любов Бога до людини викликають цікавість в усьому світі, а отже, медіа вельми цікавляться як нею самою, так і її посланням. Для нас же, відповідно, постає потреба ділитися з людьми цим «даром Божим для наших часів» також і через засоби масової інформації. Я мешкаю в монастирі санктуарію Божого Милосердя у Кракові-Лагевнфках, куди прибуває безліч журналістів з Польщі та цілого світу, аби збирати матеріали для своїх статей, радіозаписів і телевізійних програм. Ми не тільки вділяємо інтерв’ю журналістам та всіляко їм служимо, а ще й співпрацюємо з різними радіостанціями і телеканалами у створенні програм. Наприклад, нещодавно з TVP Kraków ми спільно підготували 46 програм про життя, місію, духовність св.Фаустини, а також телепрогулянки сантуарієм у Кракові-Лагевніках. До цього ми упродовж п’яти років готували живі трансляції для TV Puls. Щоп’ятниці о 15.00 транслювалася молитва в Годину Милосердя, Коронка й 10-хвилинна розмова про милосердя Боже та людське. Вже кілька років деякі радіостанції та наша інтернет-сторінка транслюють із Санктуарію молитву в Годину Милосердя і Коронку. А я досьогодні виконую обов’язки прес-секретаря Згромадження, проваджу нашу інтернет-сторінку, надаю духовну опіку для групи санктуарію Божого Милосердя у фейсбуку.
– Телебачення, а тим більше фейсбук – справи нові. А з якого саме «гірчичного зернятка» виросла ідея видавати журнал? У кого вона постала?
– Задум видавати регулярний часопис, який був би присвячений тематиці милосердя, життя й місії Сестри Фаустини, подав нам отець-єзуїт Войцех Кубацький, нині покійний. Він тоді провадив у храму св.Варвари (в Кракові, при Малому Ринку) реколекції та молебні на честь Божого Милосердя, а згодом став капеланом і ректором санктуарію Божого Милосердя у Кракові-Лагевніках. І хоча то були комуністичні часи, й важко було знайти навіть шматок паперу для друку будь-чого, крім схваленого відповідними службами, та він все одно вважав, що для справи проповіді Милосердя потрібно заснувати своє видання. І що воно обов’язково має виходити друком саме в тому місці, де Господь Бог склав людям цей дар для всієї Церкви та світу, яким є послання Його Милосердя, й де спочиває Секретарка Його Милосердя. Він почув, що до Згромадження прийшла журналістка, й тому звернувся до Генеральної Матері з пропозицією – і так усе почалося. Ми довго думали над тим, як назвати видання, хотіли, щоб назва була комунікативна, коротка, і водночас асоціювалася з тим, для чого воно призначене. Нам здавалося, що найпростіше буде назвати новопосталий часопис просто «Посланням Милосердя» – і так воно є донині.
Отець Войцех Кубацький SI, натхненник часопису «Послання Милосердя», Фото з архіву Конгрегації Божої Матері Милосердя
– Коли в Україні 1990-х поставали католицькі видання, вони спершу були такі «школярські», однокольорові, ба й нерегулярні… А як поводилося вам?
– «Послання Милосердя» спершу виходило двічі на рік: на свято Милосердя (перша неділя після Великодня) й на 5 жовтня – день народження для Неба св.Сестри Фаустини. Це був аркуш формату А3, заповнений текстом з обох боків і складений до формату А5, у двох кольорах; пізніше видання стало повнокольоровим. Видавати його було дуже важко, але завдяки співпраці мирян-шанувальників Божого Милосердя це якось вдавалося. Поширення було можливе тільки на території Санктуарію та в монастирях Згромадження.
Від самого початку часопис розходився за пожертви, ніколи не мав ціни; справа була довірена Божому Провидінню, яке через добрих людей підтримує її й досі, надаючи кошти для редагування й друку. Першу пожертву склала Генеральна настоятелька нашого Згромадження, Мати Пауліна Сломка. Потім же ми збирали кожен гріш, аби оплатити весь процес підготовки й друку видання. Редакція і секретаріат, якими керують сестри, не мають оплати, бо праця сестер є частиною нашого апостольського служіння. З плином часу, коли відкрилися нові можливості для поширення журналу, його стали передплачувати. Видання дістало офіційну реєстрацію та змогу відкрито виходити також поза межі Санктуарію та монастирів.
Починаючи з 1996 року «Послання Милосердя» виходить раз на квартал, повнокольоровим друком, на 24 сторінках. Воно є офіційним друкованим органом Товариства Апостолів Божого Милосердя «Faustinum», створеного митрополитом Краківським кардиналом Францішеком Махарським 6 березня 1996 року. Видання формаційно-інформаційного характеру скероване не виключно до членів Товариства. Воно служить допомогою всім прочанам, які прибувають до Санктуарію, спільнотам Апостолів Божого Милосердя, осередкам культу Божого Милосердя, бібліотекам та різним групам, які займаються ширенням Милосердя Божого. Наш журнал можна знайти у парафіях, лікарнях, в’язницях… Щороку ми друкуємо понад 150.000 примірників. Раніше ми видавали 200.000, тепер частина людей читає нас в інтернеті.
– За цей час розвинувся не лише сам квартальник, а й постало та зросло ціле видавництво…
– Так, ми опікуємося не лише цим виданням. Міжнародне товариство «Faustinum», до якого належать священики, богопосвячені особи та миряни з понад 80 країн, має власне видавництво «Misericordia». Воно видає друком (різними мовами) матеріали, які служать ширенню багатства, даного через св.Фаустину. Це не тільки книжки чи листівки, великі образи й маленькі образочки, а й аудіо- та відеопродукція. Зараз триває приготування «Щоденника» Сестри Фаустини для користувачів електронних засобів.
Сестра Грегорія опрацьовує інтерв’ю
– Тобто сестри не цураються можливостей «сучасного ареопагу», як назвав блаж.Йоан Павло ІІ засоби суспільної комунікації?
– Велич дару, який наше Згромадження отримало в житті, школі духовності й місії св.Сестри Фаустини, вимагає, щоб ним ділитися всіма можливими та доступними способами. Для цього потрібно використовувати також і найсучасніші засоби масової інформації. Маю на увазі насамперед інтернет і соціальні мережі, бо в цьому просторі сьогодні живе чимала частина кожного суспільства, зокрема молодь. Тому Згромадження провадить власну інтернет-сторінку www.faustyna.pl/ кількома мовами, де вміщено велику кількість джерел стосовно таємниці Божого та людського Милосердя, Марії – Матері Милосердя, св.Сестри Фаустини та цілого її спадку, а також про Згромадження і його апостольську діяльність. Сторінка повноцінно функціонує польською, англійською, іспанською, російською та німецькою мовами. Триває робота над італійською та французькою версіями. Там само, до речі, вміщуються анонси статей актуального номера «Послання Милосердя» та ПДФ-версії архівних номерів. Отже, багатство нашого квартальника доступне для всіх, хто знає польську.
Цього року (22 лютого) Згромадження долучилося також до мережі фейсбук, і на сьогодні група налічує вже 3.100 членів – хоча приналежність до неї має певні обмеження, бо вміщувати в ній повідомлення можуть тільки сестри Згромадження, а коментарі стосуються виключно тематики групи.
На адресу Санктуарію надходить величезна електронна кореспонденція, яка вимагає праці багатьох сестер. Минулого року сестри вислали близько 30.000 електронних листів, тобто в середньому щомісяця тільки з самого Санктуарію відправляється близько 2.500 листів електронною або іншою поштою. Це показує, як сучасні засоби переказу служать апостольській місії Згромадження.
– Які ж ваші подальші плани, мрії та перспективи?
– Я сама не маю їх ніяких, крім тих, що нам визначає Бог. Багато людей хотіли б, аби «Послання Милосердя» виходило частіше, принаймні раз на два місяці, й більшого обсягу. Наразі такої змоги немає. Але якщо Господь захоче, то все буде. Найважливіше, щоб наші старання добре служили справі проповіді Божого Милосердя, запалювали світло надії, вказувало шлях до гарного і щасливого життя, підтримувало на духу, будувало довіру до Господа Бога та сприяло побудові цивілізації милосердної любові в міжлюдських стосунках.
фінансово.
Щиро дякуємо!
