«Великодушність – дорога до святості!» Саме під такою назвою відбувався цьогорічний духовно-відпочинковий молодіжно-підлітковий табір Вінницького деканату з 18 по 24 червня у с. Голдашівка, Бершадського р-ну, Вінницької області. Організатором табору був ієром. Теодосій Савчук, ВС, сотрудник парафії Покрова Пресвятої Богородиці м. Вінниці, а допомагали йому сестри-монахині Чернечої Родини Воплоченого Слова.
Учасники табору (разом понад 30) ставили собі запитання разом із багатим юнаком з Євангелія (Мр. 10,17-27): «Що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» Молодь було поділено на три команди, які були названі на честь блж. Йосафати Гордашевської, свв. Ігнатія Лойоли та Матері Терези з Калькутти, – бо саме ці святі у свій час, відповіли Христу на Його поклик, і, проявивши чималу великодушність, віддали себе на служіння Богу, а відтак стали засновниками чернечих Орденів та Згромаджень.
Щоденна Свята Літургія, спільні ранішні та вечірні молитви, молитва на вервиці, «п’ятихвилинка» (коротка наука про святих, засновників чернечих Згромаджень) та «слово на добраніч» (коротка наука про 7 Дарів Святого Духа) – стали тими моментами, які дозволяли учасникам табору не тільки фізично відпочивати, але одночасно і набиратися більше знань та чеснот, які допоможуть добре виконувати своє основне завдання в житті – прямувати до святості.
І в той же час, у різних іграх та вікторинах, які відбувалися у всі дні, «таборовики» мали можливість випробувати свої фізичні та інтелектуальні можливості, а також проявити свої таланти. Кожного вечора команди учасників готували виступи на різні теми, співали пісні, розповідали вірші та гуморески, після чого майже кожного дня всі учасники табору брали участь у захоплюючих нічних іграх, що відбувались на полі, в час, коли майже нічого не було видно; а закінчувався вечір ватрою.
Найбільш пам’ятною для всіх учасників табору була середа, оскільки події цього дня відбувались на березі озера, починаючи з Божественної Літургії, а також науки, ігри, купання в озері і закінчуючи підвечірком. До табору усі, повні емоцій та вражень, повернулися аж увечері.
А на закінчення табору – найзахопливіша гра «пошук скарбу» (повний ящик цукерок та солодкої води). І хоча переможцем була одна команда, та, як справжні християни, скарб поділили порівну для усіх учасників. А вечором всі куштували смачний святковий шашлик, приготований самим організатором табору, найбільша ватра за усі 6 днів, співи, танці, ігри, конкурси і довгоочікуване нагородження таборовиків футболками з гербом табору та цікавими книжками.
Оксана Філь, аніматор табору.
МХС «Я живу», м. Вінниця