«У довірливій і постійній молитві можемо знайти надійну силу, дозволяючи віднайти гідність», – читаємо у послання Швейцарської Єпископської Конференції з нагоди Дня хворого, який відзначався у Швейцарії 3 березня. Вони заохочують хворих шукати силу й підтримку в Христі та запевнюють близькість і молитву за недужих.
«Коли все добре, то час минає дуже швидко, а коли хтось страждає, чи перебуваємо поруч із терплячими, то, здається, що час зупиняється. І то настільки, що і хворий, і ті, що його доглядають, можуть втратити терпеливість, – пишуть єпископи Швейцарії. – Зокрема, це стосується похилих віком. Проблема старості не є новою. Це питання усіх епох та часів. Надходить такий період людського життя, коли задля похилого віку чи важкої хвороби людина вже не може більше працювати, ні сама про себе подбати, їй здається, що вона є тягарем для інших і для себе. Однак, у хвилинах пригнічення варто згадати слова святого апостола Павла, записані в його посланні до Римлян: «Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитись» (Рм 8, 18). З цих слів розуміємо, що терпіння – це знак надії, що веде до вічного життя. На відміну від короткочасної надії, яка шукає тільки негайного щастя, справжня надія відкриває шлях до неба, до майбутньої і вічної радості».
Як же ж прийняти хвороби, пов’язані з віком, як погодитись з тим, що сили слабнуть, а старість щоденно збільшує страждання? Це можливо тоді, коли шукаємо духовної підтримки й сили. Пише святий Павло в Посланні до Коринтян: «Коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі» (ІІ Кор 5,1). Це Боже житло є в душі кожного з нас і з бігом часом потрібно дедалі більше відкривати для себе внутрішні цінності.
Швейцарські єпископи окремо звертаються до родин недужих та похилих віком, до всіх тих, хто ними піклується, до працівників сфери охорони здоров’я, дякуючи за важливе і жертвенне служіння.
Дуже важливо оточити хворих і старших любов’ю та опікою, бо вони самі не мають сили боротись з недугою та самотністю. Особливою увагою та пошаною треба оточувати похилих віком, які страждають не тільки задля фізіологічних обмежень, але також і задля порушення пам’яті, змін в емоційній сфері, психічних розладів.
Єпископська Конференція Швейцарії наголошує також і на відповідній допомозі людям, які страждають від узалежнень, чи то від алкоголю, чи від наркотиків, а чи й інших узалежнень. Ці хворі нерідко є об’єктом насмішок або зневаги, однак, треба знайти внутрішню силу й відвагу, щоб їх далі любити, підтримуючи жестами, словами та молитвою.
Від 1939 року у Швейцарії День хворого, заснований лікаркою Мартою Нікаті, відзначається у першу неділю березня.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
