Закон повинен забезпечити людині свободу, а не обмежувати її. Про це говорив Блаженніший Любомир (Гузар) на презентації нової аудіокниги під назвою «Суспільство і закон».
Презентація нової аудіокниги Архиєпископа-емерита Блаженнішого Любомира (Гузара) «Суспільство і закон» відбулася 24 квітня у книгарні «Є». Це третє видання другої трилогії аудіокниг Блаженнішого Любомира.
«Суспільство і закон» побудоване у формі запитань і відповідей. Духовний лідер українців відповідає, зокрема, на запитання про значення закону в житті суспільства, про те, кому належить пріоритет у праві: людині чи державі, про права людини і вседозволеність, про Божий закон і свободу людини, про суддів і засуджених та про право громадян на фізичний спротив.
Питання автору аудіокниги ставить Тамара Смовженко, ректор Університету банківської справи НБУ, доктор економічних наук, професор. Вступне слово сказав Петро Стецюк, суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук.
«Закон – це, передусім, засіб виховання, якщо цей закон добре продуманий. А вже в процесі виконання він забезпечує нормальне, гідне співжиття людей. Хочу, щоб люди зрозуміли, що закон не має існувати для того, щоб людину обтяжувати. Закон повинен забезпечити людині свободу», – говорив на презентації автор «Суспільства й закону».
Відповідаючи на запитання присутніх, чому Церква як інституція не втручається в беззаконня, яке часто діється в Україні, колишній Глава УГКЦ зазначив, що Церква не має можливості карати чи запроваджувати якісь санкції. «Нормальна людина повинна прийняти те, що Церква передає як Боже слово. Закон не є продуктом людини. Саме поняття «закон» є від Бога. Церква не може примусити людину виконувати навіть Божий закон, вона її заохочує це робити, намагається напоумити. Церква має показувати красу закону. На цьому роль Церкви закінчується. Той, хто нехтує Божим законом, раніше чи пізніше заплатить за це», – переконує духовний лідер українців.
За його словами, жодна держава у світі не надає громадянам їхніх стовідсоткових прав, зокрема й Україна: «Я не правник, я – громадянин. І моє враження таке, що, з одного боку, законодавці в Україні не присвячують достатньо уваги дуже-дуже важкому завданню – писати добрі закони. З другого боку, наші люди поки що не переконалися в тому, що для них є корисним зберігати закон, шанувати закон, жити законно. І законодавців, і законовиконавців ще мусимо виховувати. На це потрібен час, адже ми жили в часи беззаконня. Дух беззаконня панує ще й досі».
Пані Тамара Смовженко сказала, що, працюючи з Блаженнішим Любомиром, була вражена «логікою його мислення». Питання, які вона ставила, готували, зокрема, студенти Банківського університету та членкині жіночого товариства «Арніка». «Гадаю, коли ви прослухаєте цю книгу, знайдете для себе відповіді на багато різних запитань: як треба жити, як будувати Україну, як ставитися одне до одного», – зазначила пані ректор.
Суддя Конституційного Суду сказав, що дуже цікавими є міркування автора, яким має бути закон. «Закон – це допомога людям у належному упорядкуванні свого мирного співжиття в суспільстві», – цитує він книгу. Петро Стецюк звертає увагу на слова архиєпископа, що закони мають дуже обережно й дуже мудро писатися, бо, на жаль, він часто зіштовхується з тим, що люди не вважають справедливими чинні закони. Промовець висловив радість від того, що така книга з’явилася. Вона, зокрема, буде дуже корисна для молоді, щоб не дати можливості їй зневіритися в правовому полі нашої держави. Суддя переконує, що світогляд Блаженнішого Любомира вартий того, щоб його послухати.
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
