Блог Оксани Ошовської

Незаспівані псалми

08 Листопада 2013, 13:14 3544 Оксана Ошовська
Оксана Ошовська

А виявляється, не такі вони й прості, ці псалми, але, що цікавіше, – не такі й складні. Для людини, яка роками сприймала псалми виключно у співаних на різні лади версіях під час Літургії, псалом – це музична пауза між першим і другим читанням у більш або менш вправному виконанні. Почасти так воно і є. Починається Служба Божа, відспівується «Слава во вишніх», а там можна і присісти, бо будуть щось читати і співати (версія недільного католика).

Майже кожен має своїх улюблених кілька псалмів або принаймні по кілька рядочків, які знає на пам’ять і при нагоді завжди радісно підспівує. Для мене це передусім великодній псалом про наріжний камінь і про Доброго пастиря, ну і ще там кілька, але так щоб цілий псалом – то швидше ні, ніж так. Багато хто при потребі і перед вівтар вийде, щоб псалом заспівати, чому ні, воно ж «хто співає, той два рази молиться». Але щоб щось більше – це вже навряд.

Але от є ж така окрема книга в Святому Письмі, і наче не співаник ніякий, а просто собі збірка всіх псалмів, які можна не стільки прослухати в музичному супроводі, скільки… прочитати і промолити.

Стара добра істина – кожен експеримент варто починати з себе. Книга Псалмів не давала мені спокою вже давно. Бо і тексти дивні – наче молитва, а і не молитва, трохи монолог, а частіше нарікання, часом подяка, а інколи виклянчування різного матеріального добра виключно для себе і своєї родини або народу. Почитати цікаво, часом цікаво помолитися тим чи іншим фрагментом, але ж має бути в тому всьому щось більше! Не враховуючи досвіду курсу екзегези Святого Письма, який свого часу проходила, навчаючись на відділі теології, особливо цією книгою ніколи й не зачитувалася. Але ж експеримент. Словом, вирішила я зробити книгу Псалмів своїм щоденним молитовником – по одному кожного ранку. При чому читати з коментарями і по 2-3 рази, щоб дошукатися побільше сокровенного сенсу. Насамперед, щоб не шморгати цілу Біблію, придбала собі кишеньковий Псалтир у виданні отців-паулінів. Оскільки всіх псалмів 150/151 – саме стільки днів і мав тривати мій новий досвід. Правду кажучи, тривало все довше, бо часом забулося, часом не встиглося, як то в житті буває. Але приходив наступний день, знаходилися ті кілька хвилин і долалася чергова сходинка.

Та знаю-знаю, що нічого великого і видатного в таких експериментах немає, є ж люди які на щодень і на Літургію встигають, і Часослов в руках не для декору тримають і взагалі дуже гарні духовні практики постійно тренують. Але ж є і інші, ті для кого якщо Літургія – то недільна, а як щоденна молитва – то «Отче наш» і «Радуйся», а й те добре, якщо не забулось. А при нагоді – то часом Розарій, часом яка Літанія хороша чи молитва до святого, не без того, аякже. І немає в тому ні доброго ні поганого. Це трохи як в історії про монаха, який хотів навернути і навчити правильно молитися чоловіка, який безтурботно стрибав з одного боку рівчака на інший примовляючи «Це – мені, а це, Боже, Тобі!». Кожен має свою дорогу і свій спосіб.

Просто інколи буває так, що хочеться йти далі в духовному розвитку, чогось шукати, чогось досягати, а загинаєшся під тягарем думки про те, які то ті літанії довгі, а Святе Письмо має мільйон сторінок, а Розарій аж 4 частини, а в мене ж немає часу, бо тут життя минає, обов’язки підганяють, але колись обов’язково знайду час і як почну духовно вдосконалюватися, то ого-го, робитиму все і зразу, от побачите! А тим часом минають дні, тижні, роки, минає охота, дух розліновується і… ну, далі ви самі знаєте.

Виявилося, що в псалмах повно не просто життєвої мудрості, піднесеності і краси, і що це не просто перлина світового письменства. Виявилося, що це прості людські слова про те, що наболіло, про відчуття безпорадності, про те, як важко бути хорошою людиною і як добре, що Бог не звертає уваги на такі дрібниці, а любить всеогортаючою батьківською любов’ю. А ще виявилося, що вранішня молитва псалмом може стати фундаментом цілого дня, додати коли треба відваги, а коли треба – допоможе прикусити язика і схилити голову.

Експеримент триває, хоч 150-й Псалом було прочитано вже давненько і непомітно почався черговий забіг від 1-го. Псалтир і досі в мене на кухонному підвіконні, щоб був під рукою в момент між сніданком і виходом з дому. І знаю, що було варто. І виявляється, що і справді не такі вони й прості, ці псалми, але, що цікавіше, – не такі й складні. Один день – одна сходинка. Всього одна.

 

 


 

У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Збір на існування CREDO
Зібрано Залишилося зібрати
11278грн
67817грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
9днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: