…Написав на аркуші паперу біля ліжка: «Щоб я ніколи не засумнівався у Божій любові». Помер недавно.
…Телевізійна студія після катастрофи на виставці голубів у Катовіцах. Ведучий каже: «Давайте не вплутувати сюди Бога». А паулін, о. Адам Пєцух, спокійно відповідає: «Як це не вплутувати? Вплутувати! Зрештою, Він послав смерть навіть на свого Сина. І тому я вірю, що в смерті можу зустріти самого Христа. У Новому Завіті немає ні одного слова ’трагедія’. Немає місця на це слово, бо для християнина, який свято вірить, воно є неправдою. Трагедії не існує».
Інша телепрограма. Отець Пєцух випалює в мікрофон: «’Отче наш’ — це молитва проти мене». Западає тиша, як хто маку насіяв. Спантеличення. Ян Поспєшальський, ведучий програми, здивовано питає: чому це вона проти Вас, отче? І починається…
Отець Адам Пєцух відповідає: це дуже важка молитва внутрішньої боротьби, великого приховування. У перші століття то була таємна молитва, в яку катехуменів посвячували дуже пізно. Це незрозуміла молитва, і вона навіть спокушає. Погляньмо, як звучать уже самі ці слова «Отче наш», читані у світлі Євангелія, де написано, що «Його сонце світить над злими і добрими». Я закликаю Отця всіх, за кого Ісус віддав своє життя: а отже, Отця найгірших злочинців, катів Освенціма, людей, яких я засуджую, обходжу десятою дорогою. Це спокушає, згіршує.
«Нехай буде воля Твоя, не моя» — це слова проти всезагальної релігійності, де людина визначає собі план дня, прекрасно знає, чого хоче, і лиш тоді, коли вже не дає собі ради й ні на кого не може розраховувати, звертається до Бога. Навіщо? А щоби Він виконав наші плани і наміри!
«Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Для чого? Зрештою, я ж сам собі зароблю на хліб, собі та своїй сім’ї. Ніхто не хоче бути жебраком. Ми не потребуємо милостині. Ми молимося інакше: дай мені роботу, а на хліб то я сам собі зароблю. Подобається мені польське тлумачення цих слів. Що таке «powszedni»? Це також означає «po wsze dni» — тобто по всі дні, на життя вічне. Я бачу в цьому виразне прохання про хліб Євхаристійний.
Ну і під кінець «Отче наш» то я вже молюся… про пекло для себе. Кажу: «прости мені так, як я прощаю своїм ворогам». А я прекрасно знаю, як я прощаю… Ці слова вже заткнули рота й самим апостолам. Цікаво, що Ісус не казав їм, як вони мають молитися. Вони бачили Його молитву, бачили, як зникав на цілі ночі, але Він не казав їм, як саме мають молитися. Аж до часу, коли вони самі Його про це спитали. Й ось цікавинка: Ісус розпочав від того, як не потрібно молитися! Не будьте багатомовні, балакливі на молитві, як погани, бо Отець ваш знає, чого вам потреба, перш ніж ви Його про це попросите. Молячись «Отче наш», пам’ятаймо про те, що наш Бог знає, чого ми потребуємо, перш ніж ми почнемо молитися.
У молитві «Отче наш» катехуменів посвячували дуже пізно. Чому? Бо вони мусили на власній шкурі пізнати, що означає прощати і прийняти прощення. Після такого досвіду я можу сказати: Господи, саме так пробач мені.
…Помер 27 грудня 2013 р. До кінця життя я пам’ятатиму його нахабні (ну бо щирі до болю) відповіді та діагнози.
Мартін Якімович, Gość Niedzielny