«Як солодкі Твої слова для мого піднебіння — для уст моїх солодші меду» (Пс 119, 103).
Чи бракло тобі колись слів? Рідко так буває… В книзі Іова (29, 9-11) читаємо, якою пошаною тішився Іов, особливо завдяки дару мовлення:
«Вельможі стримувались від розмови, на уста клали собі руку. І голос старшин тихнув, язик їхній прилипав до піднебіння. Вухо, що мене чуло, мене хвалило, око, що мене бачило свідчило про мене».
У парафії Христа Царя Всесвіту в Новограді-Волинському молодь з оази, після закінчення зустрічей у групах, переживала день краси мовлення. Роздумували над тим, які бувають наслідки неправильного користування даром мови. Вимовлені слова багато свідчать про людину, яка їх промовляє. Скільки непотрібних, порожніх слів ми говоримо щодня, слів, які нічого не виражають, тільки засмічують нашу мову і кривдять ближнього! Контролювання мови допомагає опанувати і свою поведінку, щоб належно поводитися.
«Жодне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його» (Еф 4, 29).
Коли є джерело — на пустелі цвіте життя. Нова Людина, Нова Культура, радість спільної зустрічі з Христом! Молодь зрозуміла, що дуже часто не звертає увагу на слова-«паразити», які забруднюють спілкування НОВИХ ЛЮДЕЙ.
«За кожне пусте слово, яке скажуть люди, — дадуть відповідь судного дня за нього» (Мт 12, 36).
Усі слова, що засмічують наше мислення та мовлення учасники зустрічі записали на папірцях. Потім укинули їх до старого черевичка і спалили. Це було символом, що молодь хоче очищувати слова, які вимовляє. Наше мовлення не повинно бути схоже на брудний язик черевика. Кожен учасник отримав такий черевик із кишенею, куди повинен класти слова-«паразити», суржик, немотивований жаргон , а через тиждень знищувати. В такий спосіб людина працюватиме над тим, щоби «небо було завжди в устах».

«Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати» (Кол 4, 6).
