Отці Церкви (грецьк. οί Πατέρες της ' Εκκλησίας, лат. Patres Ecclesiae) – 1) християеські автори I -VIII ст., чиї твори відрізнялися ортодоксальністю вчення, а самі вони – святістю життя. Церква вшановує їх як учителів віри та моралі; 2) назва, що застосовується до 4-ох святих отців Західної Церкви – Амвросія Медіоланського (340-397 рр.), Єроніма (342-419 [або 420] рр.), Августина (354-430) і Папи Григорія I Великого (540 -604 рр., понтифікат – 590-604 рр.) – та до 4-ох святих отців Східної Церкви – Василія Великого (329-379 рр.), Григорія Назіянського (329-389 [або 390] рр.), Йоана Золотоустого (347-407 рр.) і Атанасія Великого (297-373 рр.).