Франциск про зустріч із Варфоломеєм
Святіший Отець сказав, що під час зустрічі з Патріархом Варфоломеєм у Єрусалимі вони вирішили діяти спільно на благо захисту природного середовища. Папа визнав, що розмови з православним Патріархом Константинополя стосувалися єдності, «якої досягають у дорозі». «Ми не можемо об’єднатися на теологічному конгресі», — вказав Франциск.
Патріарх Варфоломей підтвердив, що його попередник, патріарх Афінагор, колись сказав до папи Павла VI: «Зберімо всіх теологів на острові, а самі підемо разом уперед».
На переконання Папи, католики і православні мають взаємно допомагати одні одним, наприклад, надаючи доступ до храмів. Так діється у Римі, наприклад, де православні користуються католицькими храмами.
Говорилося також про планований на 2016 рік Всеправославний собор, і про те, щоби «зробити щось із датою Великодня», який Церкви двох обрядів відзначають у різний час. Отож доходить до діалогів на кшталт: «Скажи, коли воскресає твій Христос? Мій на тому тижні. А мій, навпаки, ще тиждень тому воскрес», — пожартував Папа.
— Із Варфоломеєм ми розмовляємо як брати, любимо один одного, розповідаємо один одному про проблеми в керуванні [Церквою], — додав Франциск.
Беатифікація Пія ХІІ
Брак чуда за заступництвом Пія ХІІ затримує його беатифікацію, сказав Папа. Справа, отже, відкрита. Святіший Отець зазначив, що попросив про інформацію в цій справі й довідався, що «ще не сталося жодного чуда» за заступництвом його попередника. Тим часом для беатифікації хоч би одне чудо є обов’язковим. Папа закликав поважати «дійсність процесу» беатифікації й додав, що знає, чи зможе звершити беатифікацію Пія ХІІ, чи ні.
Беатифікаційний процес папи Пія ХІІ розпочався 1967 року. Тоді скликали комітет істориків, які мали глибоко вивчити життя і діяльність кандидата на вівтар, приділяючи особливу увагу періодові ІІ Світової війни. До складу комітету увійшли четверо єзуїтів: о. П’єр Бле (Франція), о. Анджело Мартіні (Італія), о. Буркгарт Шнайдер (Німеччина) й о. Роберт А. Грехем (США). Їхня праця увінчалася публікацією 11-томного труду «Actes et Documents du Saint Siège relatifs à la Seconde Guerre Mondiale» — колекції документів із Таємного архіву Ватикану за часів ІІ Світової війни, коли папою був Пій ХІІ. Повністю ці архіви мають бути доступні (може, ще цього року) після впорядкування 16 млн. документів із часу понтифікату Пія ХІІ (1939–1958).
Папа Бенедикт XVI спершу затримав беатифікаційний процес Пія ХІІ, вирішуючи зачекати, доки ватиканські архіви будуть відкриті для вчених. Однак 2009 року він затвердив проголошений Конгрегацією в справах канонізацій декрет про героїчність його чеснот. Це викликало незадоволення частини єврейських і юдейських зокрема середовищ, від яких було чути звинувачення, що під час ІІ Світової війни Пій ХІІ мовчав щодо нищення євреїв.
До Конгрегації зголошено не один випадок гаданого чуда за заступництвом Пія ХІІ, однак жоден із них ще не визнано, тому шлях до його беатифікації ще не відкритий.
Маттео Луїджі Наполітано, делегат Папського комітету історичних наук у Міжнародному комітеті історії ІІ Світової війни, вважає, що беатифікація папи Пія ХІІ може викликати чергову дискусію щодо його позиції у роки війни та звинувачень, що то був «папа Гітлера». На думку 51-річного італійського історика, «дискусія про Пія ХІІ ширша за дискусію про Шоа як найбільшу трагедію ІІ Світової війни». Тому він вважає нормальним те, що позицію Апостольського Престолу в цей період ретельно досліджують. Ці дослідження охоплюють різні сфери зацікавленості: нейтральність Апостольського Престолу, спосіб втілення християнських цінностей у ті часи, вибір католиків, здійснюваний щодо дій нацистів, діяльність дієцезій і духовенства у країнах-учасницях війни тощо.
За Наполітано, коли йдеться про історичну оцінку діяльності Пія ХІІ, «можуть існувати різні інтерпретації». Але найавторитетніші юдейські, католицькі та світські історики погоджуються щодо ключового пункту: Еудженіо Пачеллі не був і ніколи не міг бути «папою Гітлера», підкреслює італійський історик.
Чимало інших істориків, серед них і згадуваний о. П’єр Бле, вже роками вказують, що Пій ХІІ провадив залаштункову діяльність, скеровану на рятування євреїв. Зокрема, він звелів відчинити для них римські монастирі, де вони могли сховатися. Також і папські дипломати включались у допомогу євреям, наприклад, архиєпископ Джузеппе Ронкаллі, пізніший папа Йоан ХХІІІ, який виборов у турецьких властей згоду пропустити через Босфор кораблі з євреями-біженцями зі Східної Європи.
«Молитовний саміт» заради Миру
Це буде молитовна зустріч, а не посередництво, — так Франциск відгукнувся про запропонований ним самим «молитовний саміт» у Ватикані за участі президентів Палестини й Ізраїлю. «Ми зустрінемося тільки для того, щоб молитися. Гадаю, що молитва буде дієва і помічна. Потім усі повернуться по домівках», — сказав Папа.
Він додав, що окрім нього самого на тій зустрічі будуть ще рабин і муфтій. Також Папа сказав, що попросив францисканського кустоша Святої Землі о. П’єрбаттісту Піццабалло, аби заопікувався організацією цієї зустрічі з практичного боку.
Крім того, Франциск визнав, що він хотів, аби ця зустріч відбулася ще під час його подорожі до Святої Землі, але «було стільки логістичних проблем», і нелегко виявилося обрати місце, в якому би це мало відбутися.
На запитання про Єрусалим як столицю палестинської держави Папа відказав, що Католицька Церква представляє релігійний погляд, вона хоче «міста миру для трьох релігій» — юдаїзму, християнства й ісламу.
— Треба обговорювати конкретні кроки до миру. Може, вирішиться, що та частина [Єрусалима] буде столицею однієї держави, а інша — іншої… Я не почуваюся компетентним, аби говорити, те робити чи те, то було би безумством з мого боку. Я вважаю, що треба по-братньому і за взаємної поваги увійти на шлях переговорів. Обов’язковою є відвага, і я прошу Господа, щоби ці двоє президентів мали відвагу йти вперед, — сказав Святіший Отець.
(Далі буде)
За матеріалами: Gość Niedzielny
Фото: Greek Reporter
фінансово.
Щиро дякуємо!
