Дивлюся на свічки та квіти біля посольства Нідерландів і США, а кілька днів до того — біля посольства РФ після трагедії в московському метро, і розумію, що нас змінила ця війна. Українці стали кращими: навчилися проявляти співчуття, не соромитися сліз і «плакати з тими, що плачуть».
А все почалося 30 листопада 2013-го, коли люди з усієї України не змогли втримати сліз, дивлячись, як б’ють студентів. Потім були страшні грудень-січень та особливо лютий. Стільки сліз, стільки «пливе кача», стільки свічок, квітів, білих розаріїв та молитви… Тепер триває війна, коли смерті перетворилися на статистику. Ми не знаємо всіх імен. Страшний час. Але якийсь такий справжній, все штучне відпало.
Якими нас бачили раніше? Похмурі й непривітні, замислені та занурені в себе. Усміхнутися чужій людині — «чо витріщаєшся, шо, слабенький на голову?» Звернути увагу на чоловіка в канаві — «напився; значить, так йому і треба». Підійти до бабусі, яка копирсається у смітнику, — «не моя справа».
Ми були циніками, а стали… ні, не романтиками, бо знаємо, що раю на землі не буде, — але ми хочемо вірити у перемогу правди.
Ми були байдужими, а стали щирими.
Колись казали: «Та, політика — то брудна справа, там неможливо бути чесним». Здається, Небесна сотня її відмила своєю кров’ю. Тепер ми вимагаємо чесності.
Раніше вважалося, що без хабарів неможливо вижити. Нині ж я вірю, що даїшники часто обламуються, коли водії воліють сплатити штраф, а не дати у кілька разів менший хабар (сама була свідком такого).
А ще ми бачимо, що немає більшої любові, ніж та, коли хтось життя своє віддає за ближніх. Зараз ми немовби зцілюємося любов’ю.
Святий Папа Йоан Павло ІІ казав: «Майте відвагу жити для Любові». Здається, ми нарешті наважилися.
І, можливо, колись ми не будемо надто швидко відводити очі, коли раптово зустрінемося поглядом із перехожим на вулиці/в маршрутці/магазині, а усміхнемося незнайомцеві.
У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі
фінансово.
Щиро дякуємо!
