Клариски залишаються найчисленнішим споглядальним орденом в Іспанії. Хоч їм теж бракує покликань і середній вік сестер стає дедалі вищим, однак і нині не бракує жінок, яких приваблює харизма св. Клари, чий спомин ми відзначаємо 11 серпня.
Перші монастирі кларисок постали в Іспанії ще за життя св. Клари. Тільки в Арагонському королівстві у XIV ст. існувало близько 40 монастирів. По завершення Реконкісти клариски з’явилися в усьому Іспанському королівстві, маючи особливу підтримку королеви Ізабели Кастільської та схвалення кардинала Сіснероса. З плином часу вони також дали початок монастирям у Латинській Америці.
Багато сестер загинуло в роки громадянської війни, підтримуваної Радянським Союзом (1936-1939). Сьогодні клариски, як і багато інших орденів, також відчувають брак «своїх» покликань, який змушує орден об’єднувати спільноти і закривати монастирі (часто попри протести мешканців тих місцевостей). У багатьох іспанських спільнотах кларисок нині можна побачити сестер із Африки, Азії та Латинської Америки. Попри цю «зиму покликань», все ще є жінки, які бажають жити харизмою св. Клари. Їх приваблює радікальність і автентичність.
В Іспанії про св. Клару пам’ятають особливо молодята. Якщо наречені бажають мати хорошу погоду в день шлюбу, то за 15 днів до урочистості наречена заносить кошик із 12 яйцями до найближчого монастиря кларисок. Сестри тоді моляться до св. Клари про погоду, а вона, як каже традиція, ніколи не підводить молодят. У деякі місяці дзвінок при брамі монастиря сестер-кларисок у Мадриді дзвонить щохвилини.
За матеріалами: Radiо Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
