Мене звати Юлія Гнатюк-Мрад, я вийшла заміж за ліванця-християнина і проживаю у Лівані вже протягом 3-х років, виховую донечку Марію-Терезу та намагаюсь разом з подругою відкрити інтернет-магазин. Хочу поділитися враженнями про свій Ліван, він дуже різноманітний і вже встиг мені стати домівкою.
Фото надане автором
У Лівані християни складають близько 42 % населення, найчисельніша церква — Маронітська Католицька Церква, також є православні, греко-католики, вірмено-григоріани, невеликі громади яковитів, сирійських католиків, вірмено-католиків, протестантів (головним чином пресвітеріан) і католиків халдейського обряду.
Загалом до християн ставляться дуже по-різному. Якось з нами трапилася така ситуація: прийшла бандероль з України, але моя мама не правильно її запакувала, тому бандероль затримали в аеропорту. Нам довелося приїхати туди й вияснити в чому справа. І тут один з офіцерів кличе мого чоловіка в офіс і каже: «Слухай, якщо ви хочете отримати цю бандероль, то я тобі, як християнину, зроблю послугу. Заплати 100 доларів і тоді отримаєш її». В кінцевом результаті ми заплатили 5 доларів штрафу в касу, а не в кишеню брата-християнина й забрали бандероль.Такі ситуації не рідкість. Казино, нічні клуби знаходяться лише в християнських районах, і тому дуже часто через це мусульмани ставляться зневажливо до християн, бо думають, що вони не поважають Бога. У питанні корупції це нагадує Україну, але тут ще додають означник «християнин». Хоча це зовсім не означає, що подібного немає серед мусульман.
Фото: mandry.ua
Водночас у церквах можна побачити багато люду, особливо чоловіків, які полюбляють носити розарій та молитися на ньому. Тут також по-особливому шанують Діву Марію, є багато святих місць, наприклад, величезний санктуарій Харіса, куди приїздять не лише християни, а й дуже багато мусульман. Іншою святинею є місце, де знаходиться тіло Св.Шарбеля, туди приїздять просити про зцілення чи можливість завагітніти і християни, і мусульмани. Господь за заступництвом святого їх зцілює. Часто до Лівану приїжджають з Еміратів, Іраку, Катару та Йорданії лікуватись від раку, а тому також шукають зцілення за заступництвом цього святого. Мій чоловік працює в готелі й постійно розповідає про Св.Шарбеля, приносить олію від Св.Шарбеля, найчастіше він спілкується з мусульманами, і як він зазначає, легше говорити про Богата Його чудеса з мусульманами, ніж з європейцями.
З дискримінацією християн я особисто не зустрічалася, адже ця країна має свої традиції співіснування християн та мусульман, хоча буває по-різному. Конституція допомагає регулювати цю ситуацію, адже в парламенті 50 на 50 мусульмани і християни, при чому президентом може бути лише християнин-мароніт, а прем’єром — мусульманин. Звісно, обережність у відносинах є, християни намагаються селитися окремо від мусульман, хоча це складно, бо на сьогодні до Лівану, в якому проживає 3 млн осіб додався понад мільйон біженців із Сирії, крім них ще палестинці та біженці з Іраку.
У цілому християни тут відчувають, що вони сила. І як каже мій чоловік, у християн є зброя, тому нехай хтось спробує зачепити, відповідь отримає одразу.
Коли два роки тому Папа Бенедикт XVI відвідував Ліван, мені вдалося побувати на зустрічі з ним у Бейруті. Там було й багато мусульман, атмосфера була досить спокійною. Узагалі-то в Лівані представлені 2 групи мусульман: шиїти та суніти, які періодично між собою воюють, тому християн вони не зачіпають
Фото: www.nytimes.com
Зараз із багатьох медіа-джерел ми можемо прочитати, що на Близькому Сході діються запеклі протистояння на релігійному ґрунті, дехто з тутешніх єпископів порівнюють цю кризу з подіями Другої Світової війни. Ліван теж є частиною Близького Сходу й не забуваймо, що на півночі й сході він межує з Сирією. Звісно, всі ці події впливають і на наш регіон. Дуже багато біженців оселяються тут, а це великий тягар для такої маленької країни, через це зростає криміногенна ситуація, також біженці часто працюють за копійки, і тоді ліванці не мають роботи. Ця ситуація насправді дуже складна, але з іншого боку, бачу, що ліванці допомагають і ставляться більш-менш лояльно до цих людей.
Про Україну їм також відомо. Загалом в Лівані проживає багато українок, які одружилися з ліванцями, також є заробітчани. Не можу сказати, що є якась конкретна державна позиція стосовно теперішньої української ситуації, однак по телебаченню можна зрозуміти, що українці борються з терористами та з російською армією. Багато людей співчуває, інші ж не дуже знають, що в нас відбувається, але дуже часто можна почути й звинувачення на адресу Америки.
Хочу сказати, що живеться мені тут, дякувати Богу, добре, бо знаю, що саме Господь привів мене сюди. Ставляться до мене привітно й з повагою, багато сусідок-мам і сусідів-хлопців питають, чи в мене немає подружок, сестер, які би хотіли вийти заміж за ліванців, навіть у мого чоловіка питають, чи не могла б я когось їм знайти.
Можу багато говорити про цю країну, в ній так багато крайностей, багато чого мені може не подобатися, багато що колись мене дратувало і, мабуть, буде ще дратувати, але я постійно намагаюсь пам’ятати, що тутешніми стежками ходив Ісус, Він привів мене сюди й хоче, щоб я полюбила цю землю з усіма її особливостями.
фінансово.
Щиро дякуємо!
