Згадуючи концепцію «ненасильницького протистояння», відразу на думку приходить два імені: Махатма Ганді, який був індійським лідером та очолив свою націю на шляху до незалежності від британського колоніального панування та Мартін Лютер Кінг, який боровся за цивільні права в Америці. Трагічно, однак ці обидва поборника ненасильства були вбиті: Ганді у 1948 році та Кінг двадцятьма роками пізніше. Сьогодні багато людей по всьому світі шанують цих захисників ненасильства.
Тоді як, діяльність Ганді та Кінга мала неабиякий успіх, залишається питання: чи ненасильницьке протистояння завжди є найбільш ефективною стратегією перед обличчям радикального зла, несправедливості та агресії? Зрештою, існує тонка грань між ненасильством та мучеництвом.
Цікавим є те, що два найближчі друга Ганді були євреями, яких він зустрів в Дурбані та Йоганнесбурзі. Однак, незважаючи на особисту дружбу Ганді та його відданості ідеї свободи та безпеки для свого народу, він був наївним чи в кращому випадку байдужим до проблеми нацистських переслідувань євреїв.
Навіть у 1939 році Ганді продовжував радити євреям Німеччини та Австрії застосовувати ненасильницьку тактику під час протистояння нацистам. У низці листів та особистих звернень, написаних того року до єврейського філософа Мартина Бубера, Ганді закликав євреїв Німеччини «розтопити» серця нацистів за допомогою «сатьяграху» (ненасильницького методу боротьби), чи «сили правди». Бубер, який у 1938 році залишив Європу та нацизм, знайшовши притулок у Єрусалимі, засудив заклик Ганді.
У довгому відкритому листі до Ганді, написаному у 1939 році, Бубер ставить запитання: «І як ви думаєте, мабуть, що єврей в Німеччині може на публіці сказати одне єдине речення, схоже на ваше, не будучи побитим?…Такі дії, хоча й чиняться, безсумнівно, але вони і досі не мали найменшого впливу на їхніх опонентів — нацистів».
Пацифіст Бубер не мав жодних ілюзій щодо того, що метод ненасильницького протистояння збереже євреїв від смерті. Він нагадав Ганді, що «безуспішне, непомічене мучеництво, мучеництво «кинуте на вітер» є долею незчисленної кількості євреїв Німеччини».
Незважаючи на загрозливий колоніалізм британців та расистські закони Джима Кроу, ворогами Ганді та Кінга в Америці не були нацисти з їхнім геноцидом. Справді, багато з американських прихильників Кінга, включаючи видатних християнських та єврейських релігійних лідерів, брали участь у його маршах, мітингах та інших формах ненасильницької діяльності в Сполучених Штатах. Махатма Ганді ж здобув прибічників для своєї справи серед великої кількості британців.
Як й потужне свідчення Бубера не змінило позицію Ганді, так й ідеї Ганді не вплинули на Бубера. І це порушує запитання: чи має політика Ганді щодо ненасильницького протистояння бути застосована сьогодні перед обличчям обезголовлювань, розп'ять, зґвалтувань та інших звірств т.зв. Ісламської держави?
Очевидно, Папа Франциск так не вважає. У серпні, він публічно схвалив використання сили задля запобігання того, щоб ісламські військові винищували християн та інші релігійні меншини Іраку.
Ватиканські спостерігачі зазначили, що Папа також схвалив інші активні дії — дипломатичні, політичні, гуманітарні та військові, щоб допомогти цивільним, які намагаються втекти від жорстокості Ісламської Держави. Він сказав: «Я вдячний тим, хто з відвагою надає допомогу своїм братам та сестрам та я впевнений, що ефективне політичне рішення на політичному та локальному рівнях, може бути досягнене, щоб зупинити ті злочини та переглянути закон». Такі слова важко назвати закликом до ненасильницького протистояння.
У липні оглядач з New York Times Ніколас Крістоф дав певну добровільну та в більшій мірі проігноровану пораду палестинцям. Замість озброєних нападів та інших актів фізичного насильства на Ізраїль з боку Хамасу, Крістоф закликав палестинців наслідувати ідеї Ганді, кажучи що, «якщо б палестинці прибігли до великих кампаній ненасильницької діяльності у стилі Ганді, відеозаписи таких кампаній поширилися б по всьому світу, й палестинці досягнули б державності та свободи».
Можливо, Крістоф правий, однак до сьогодні практика сатьяграху не була широко розповсюдженою стратегією палестинців та в найгарячіших точках світу може й ніколи не застосовуватися.
фінансово.
Щиро дякуємо!
