Сестра Малгожата Хмелевська: що залишилося невиконаним із навчання св. Йоана Павла ІІ про солідарність із бідними.
— Святий Йоан Павло ІІ переказував Євангеліє у роки, йому сучасні, а водночас понад часом, як і кожен із пап. Оскільки ми постійно маємо проблеми із втіленням Євангелія у життя, то маємо проблеми і з папським ученням. Насправді то ми дуже небагато з нього виконали. Те, що стосується суспільних справ, надалі залишається актуальним, попри те, що часи змінилися. Постійно залишається завданням до реалізації його вчення про солідарність, про турботу щодо найслабших, про те, щоб у суспільстві було місце для всіх.
Цей урок нам залишається на домашнє завдання, що не означає, ніби не зроблено нічого. Робиться дуже багато, але водночас замало. Немає ні з боку Церкви, ні тим більше з боку держави цілісного бачення того, як практикувати солідарність. Існує тільки шарпанина, якісь розрізнені акції, дуже часто не пророблені в суспільному діалозі.
Форма діалогу і форма проголошення правди також вельми далека від того способу, як це робив Йоан Павло ІІ. Нам усе ще потрібен спільний ворог, щоб об’єднатися. А коли цього спільного ворога бракує — нам важко співдіяти заради спільного блага. Це великий біль, що нас не єднає Євангеліє.
Люди Церкви беруться за різноманітну діяльність заради убогих, але чи вона нас єднає? Певно, так, хоча буває, що ми один на одного ображаємося тільки тому, що «не я це роблю». У нас із цим величезна проблема. Йоан Павло ІІ колись сказав, що перед лицем чужої біди ми повинні співпрацювати з усіма людьми доброї волі. Бідна людина — це у певному розумінні якесь таїнство, а кожен добрий учинок походить від Бога.
Йоан Павло ІІ є автором виразу «цивілізація любові». Вона сама не настане. Тут потрібно виконати домашнє завдання: у найдрібніших моментах виражати солідарність, наприклад, через доброзичливість до працівниці у магазині.
За матеріалами: deon.pl