«Чиста мова» — разом долаємо мовний бар’єр

Ми звикли користуватися запозиченими словами й навіть не уявляємо, наскільки багата наша рідна мова. Продовжуємо вивчати українську разом.

ШАЛЕ́НЕЦЬ, нця, чол., розм. Те саме, що безумець.

Не забарилися наскочити й розсатанілі драгуни й кинулись на цих дванадцятеро шаленців; призначені смерті грюкнули враз із рушниць і підставили довгі списи (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 55); — Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж: прошу за Мартинка! — Шаленець, хлопчисько… — ледве вимовив збентежений батько (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 20)

Шаленяк, -ка, м. = шаленець.

“…мовчки придивлялася до того незвичного видовища, деякі парубчаки навіть підбігли ближче, щоб переконатися, що той шаленяк Душко палить таки справжні гроші…”

• вагі́тна́;
• у тяж заходити;
• жінка уповні;
• у пова́жному ста́ні;
• самодру́га;
• тягітна́;
• ходити (бути) важкою; Вона важка ходить. Сл. Ум.
• ходити дитиною (матір’ю); А я другою дитиною ходила, третього дня й знайшла. Барвінок. Вона вже матір’ю ходила, Уже пишалась і любила своє дитя. (Шевченко)
• такою (в такім ділі) бути;
• бути при надії; надію мати; Як я була при надії, а він напитий прийшов, то й за волоси мене водив, і ще й кулакував (Лесь Мартович, Тв., 1954, 123)
• на таких порах бути;
• бути (ходити) у вазі;
• бути у тяжі (у тяжу); Я… я в тяжі, – прошелестіла вона.(Ю. Мушкетик, Яса)
• бути непорожньою;
• (згруб.) бути грубою; Для грубої чи тої, що мала стати такою, були чіткі залізні закони (Гарафіна Маковій)
• гарбуза наїстися;
• бути череватою; Натішився досхочу, на всі свої сто карбованців, та й випхав у плечі: нащо вона йому — черевата, та ще й од другого?! (Андрій Головко)
• носити живіт;
• почутися; почути дитя. Це тобі ворожка сказала?.. Ні, я сама почулася 
  
  

   

   

   

   

  Сьогодні ми натрапили на незвичний омонім* — “шпе́тний“.
  Незвичність цього діалектизму польського походження (пол. szpêtny) полягає у тому, що обидва значення слова у різних говірках мають протилежні семантичні відтінки.

• ШПЕТНИЙ 1, а, е, діал. Поганий, бридкий. Шпетна дорога (Словник Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 162).
• ШПЕТНИЙ 2, а, е, діал. Гарний, чепурний. Олена що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, ..які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 212).

• *Омоніми — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.
  

  

  
  

  

  
   

  Нам відомі синоніми до дієслова “говорити”: вимовляти, віщати, промовляти, прорікати, розмовляти, ректи, казати, висловлюватися, балакати, лопотіти, лопотати, гелготіти, герготати, джеркотіти, дейкати, шварготати, шваркотіти…

  Але ж українці ще й пашталакають, цвенькають, верзуть, базікають, просторікують, ведуть мову-річ, тягнуть, мурмочуть, мимрять, варнякають, жебонять, шепочуть, кричать, бурмочуть, бубонять, белькочуть, брешуть, язиком плещуть-ляпають-мелять, кленуть, хвалять, балагурять, лаються, сваряться, галасують, здіймають ґвалт, перемовляються, репетують, шпрехають, штокають, воркочуть, мукають, мекають, бекають, м’явкають, гавкають, сичать, хлипають, кудкудакають, квокчуть, ричать, гудять, бають, бештають, ганять, горланять, гукають, харамаркають, гугнять, гугнявлять, сперечаються, голосять, проголошують, повідають, словоблудять, чоколяду варять…
  

  

  
   

  До вашої уваги нова група українських прислівників, які, на жаль, ми почали забувати.

  Бе́змаль — 1. розм. Трохи менше; майже. — Вже ж Улянка безмаль шість літ має тепера (Леся Українка, III, 1952, 651); — Мешкали ми в них безмаль тиждень (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 10).
  2. діал. Мабуть, певно. Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка, III, 1952, 667).

  Безуби́тно — Занадто, надмірно. Мнж. 176. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.

  Гу́ком — Багато. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.

  Го́йно — Щедро, багато. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.

  Засі́бно — Заможно, з достатком

  На́пхом — Дуже щільно, густо; повно-повнісінько. — Ти-то ладен напхом напхати мою гостинну міщанками та й молодицями. А я цього не зроблю! — аж крикнула Сусанна Уласівна (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 43); Замкнули нас напхом у теплушки та й повезли в рабство (Юрій Яновський, I, 1954, 81

  О́бмаль — Недостатньо, малувато. В Карпатах не дурно такі замлілі та сухорляві люди: тут обмаль хліба, а робота важка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 406); — Може, на війні людей обмаль, а нас отут затримують (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 218).
  О́бтяж— Важкувато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору (Словник Грінченка).

  Огу́лом — 1. Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись. Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (Степан Васильченко, I, 1959, 191).
  2. Загалом, в цілому. Було, що Давид раптом спитав у дядька Левонтія: скільки воно десятин у Рокитному всієї землі — і Книшевої, і Губаренкової, і інших — огулом (Андрій Головко, II, 1957, 106).

  Поку́с — Небагато, декілька, невелика кількість.
  

  

  
  «Дійти ручки» — цей фразеологізм всім добре відомий і ми часто послуговуємося ним у значенні «дійти до такого стану, що далі нікуди», на більшості наших та російських ресурсів ми знаходимо таке визначення вислову: «зовсім опуститися, втратити людську подобу», «доходити до безвихідного стану, до відчаю».
  Своєю чергою, словник Грінченка пропонує ось такий варіянт: «Дохо́дити, дійти́ (дойти́) ру́чки. Кончать покосъ.»

  Може справа в ручці? Розгортаємо СУМ і бачимо, що одне із значень слова “ручка” — смуга покосу на один захват коси. Виявляється, що вислів “дійти ручки” має українське походження та означає “дійти до межі”?

  

  
  Неправильно: дрель, дрєль
  Правильно: дриль

За матеріалами: Чиста мова