Розуміння та зображення Ангелів-Хранителів поширилось у Церкві за часів Реформації. Найчастіше ці ангели нам нагадують про побожні образочки, де вони представлені в ролі опікуна малої дитини. Ці девоційні зображення становлять собою не тільки витвір людської уяви, але й мають своє джерело в Біблії.
Тому можна сказати, що культ Ангелів-Хранителів обґрунтований теологічно, а з іншого боку — виражає віковічну людську потребу опіки «вищих сил» (М. Буссальї).
Святе Письмо по-різному представляє нам роль Ангелів-Хранителів. Постать ангела з’являється у різних текстах. Наприклад, книга Іова показує людину справедливу, побожну, вірну Богові, на яку спадає незаслужене страждання. Іов переживає відкинення найближчими, навіть нерозуміння з боку дружини та звинувачення від друзів, мовчання Бога. У такій по-людському драматичній ситуації він, однак, повністю покладається на Бога: «Добро прийняли з руки Божої, чому зла прийняти не можемо?» (Іов 2, 10). Іов знає, що в його житті нічого не відбувається без волі Божої, і попри трагічну ситуацію, продовжує прославляти Господа.
Книга Іова — це спроба зрозуміти таємницю страждання. Вона входить у рани людства (К. М. Мартіні), у наші серця, і старається надати їм сенсу. В контексті страждань Іова з’являється постать Ангела-Хранителя. Один із мудреців і друзів Іова, Елігу, вказує на його допомогу в житті страдника: «Добре, коли є в когось ангел, один на тисячу заступник, щоб людині вказати її обов’язки, та змилуватись над ним і сказати: “Звільни його, нехай не сходить в яму! Я знайшов бо викуп за його душу”» (Іов 33, 23-24).
Роль ангела-заступника у людському житті потрійна. Насамперед він показує людині її «joser», обов’язок, те, що слушне, потім відкриває їй причини страждання, його логіку… По-друге, ангел утішає людину, виказуючи до неї своє милосердя («hnn»), свою симпатію. Він — союзник людини в її земному житті, на противагу до сатани. І зрештою, ангел представляє Богові «kofer», викуп за життя стражденної людини. Жертвує Богові людське навернення (Дж. Равазі). Тому Ангел-Хранитель це могутній заступник за людину перед Богом у стражданні цієї людини та перед лицем звинувачень її з боку сатани.
Сторож на всіх дорогах
Постать Ангела-Хранителя як захисника бідних та пригноблених з’являється як у П’ятикнижжі, так і в Псалмах.
Книга Вихід описує шлях ізраїльтян через пустелю до Обіцяної землі. У цій дорозі їх супроводжує ангел, який виконує роль захисника цілого народу. Вдень він іде на чолі валки, вказує напрямок шляху, а вночі пересувається назад, у тил табору, захищаючи люд від ворогів (пор. Вих 14, 19нн). Люди, маючи такого покровителя і захисника, мають бути йому вірні та оточувати його пошаною: «Ось я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував. Шануй його і голосу його слухай; не бунтуйся проти нього, бо він не стерпить ваших переступів, бо в ньому моє ім’я» (Вих 23, 20-21).
Також і Псалмоспівець вказує на захисну роль ангела, який розбиває захисний табір довкола тих, хто його боїться, і несе їм порятунок (пор. Пс 34, 8). Своєю чергою, Псалом 91 вказує на присутність та опіку ангелів на веління Боже по всіх людських дорогах: «Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько до намету твого. Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть, щоб ти не спіткнувся ногою твоєю об камінь» (Пс 91, 10-12). Ангели гарантують правильний шлях, полегшують людині прийняття правильних рішень і виборів, зміцнюють у боротьбі зі злом, що ранить. Маючи при собі ангельську допомогу, людина тим самим безпосередньо стережена Богом, який дозволяє їй безпечно й легше пройти не тільки камінням життєвої пустелі, а й також через терени, заміновані злом (Дж. Равазі).
Усвідомлення присутності та опіки Ангелів-Хранителів має сповнювати нас надією і вдячністю. Також вона має надихати нас до добрих учинків та уникання зла. Пітер Кріфт радить: коли твій ангел-хранитель вибирається, щоб залагодити якісь справи, він не покидає тебе, як не покидає і Бога. Ангел має і білокацію, і трилокацію за потреби. Ангели не обмежені простором до перебування тільки в одному місці нараз, так як тіла. Хоч би де ти був, ти береш із собою свого ангела. Отже, перш ніж підеш куди завгодно, запитай себе, чи це відповідне місце для твого ангела.
Ангеле Божий, Хранителю мій
Художники найохочіше зображають ангела як опікуна, що провадить дитину за ручку. Також його інколи представляють у той момент, коли він навчає дітей молитви, вказує рукою напрямок дороги (або в небо), або ж великим щитом закриває когось від зла.
Ці функції Ангела-Хранителя виражає також молитва: «Ангеле Божий, Хранителю мій, Богом даний мені! Щиро благаю Тебе: просвіти мене сьогодні, вбережи від усякого зла, заохочуй до добрих учинків і веди спасенною дорогою. Амінь».
П’єтро Річчі у своєму представленні Ангела-Хранителя послався на сімейні стосунки. Під час сімейних сварок інколи буває так, що один із батьків захищає дитину від агресії та гніву другого. Художник зобразив дитину, що з великою довірою тулиться в обійми ангела. Крім цього, Хранитель має щита, під яким можна сховатися від гніву батька, як за спідницю матері (М. Буссальї).
Ісус, застерігаючи не легковажити малими і незначущими, підтверджує, що кожен із них має свого опікуна у Небі: «Глядіть, щоб ви ніким з малих оцих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця» (Мт 18, 10).
Дитина — це символ спонтанності, природності, простоти, браку ускладнень. Сьогодні дитину інколи вважають розкішною іграшкою, таких балують, розпещують. У єврейській ментальності дітей приймали насамперед як Боже благословення. Під час церемонії заручин на порозі дому або намету розбивали плід граната, так, щоби показалися численні зернята. Це символізувало багатьох дітей, яких бажали молодятам. Проте діти не мали ніяких вигод ані прав. Ісус бере дітей під захист, благословляє, противиться апостолам, коли ті відганяють дітей (див. Мт 19, 13-15). Ісус нагадує не гордувати дітьми, бо вони мають могутніх покровителів у небесах — ангелів.
Ставлячи як приклад дитину, тобто те, що неважливе, слабке, беззахисне, Ісус верифікує людську міру та ієрархію цінностей. Бути великим в очах Євангелія означає бути відкритим на все, що найменше, слабке, потребує пошани і любові. Бути великим означає бут простим і смиренним.
Позиція дитини дозволяє також відійти від надмірного раціоналізму та довіритися інтуїції і духовному світові ангелів. Вірити в ангелів означає глибоко увійти в таємницю віри і перевищити, перерости ту народну наївну побожність, яка їх надто часто оточує! Вони показують нам дорогу й правду. Відкривають перед нами нескінченні горизонти й допомагають надати сенсу нашому життю. Треба наставити вухо, навчитися заново «чути» світ духа, щоби заново опанувати світ ангелів.
Станіслав Бєль SJ, deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
