Зображення Маести – моменту возвеличення Богородиці – можна побачити не лише у храмах чи музеях, а й на стінах громадських будівель. Вона присутня зовсім поруч, аби ми щодня могли прославляти Ту, яка допомагає нам та оберігає нас.
У пошуках найкращих зразків живописного втілення Маести варто вирушати до Італії, адже саме в Сієні та Флоренції до наших днів збереглися геніальні творіння Дуччо, Сімоне Мартіні та Джотто. Виникненню цього сюжету безпосередньо посприяли візантійські впливи на італійське мистецтво, що особливо активізувалися в XIII-XIV ст.: православне зображення похвали Богородиці поступово трансформувалося в іконографічний тип Маести.
Картини на цю тему вирізняються багатофігурністю – наче весь світ прийшов приклонитися перед Царицею Небесною. Споглядання таких полотен ніби долучає вас до цієї процесії, і ви, поряд із ангелами та святими, прославляєте Богородицю. Радість і велич зображення на мить віддаляють від буденної реальності та переносять у світ сакральний.
Незмінно центральний елемент Маести – зображення Богородиці з Немовлям на троні. Це вже не смертна жінка, а повноправна Цариця Небесна, яка посіла почесне місце поряд із Сином. Головну фігуру оточують ангели й люди, що прийшли віддати шану Матері Господа: іноді їх може бути понад сорок. Тут зазвичай можна побачити апостолів, мучеників, Отців Церкви. Іноді всю процесію супроводжують ангели-музиканти, які підкреслюють її святковість. Зрідка можна розгледіти й неканонічні деталі. На фресці Амброджо Лоренцетті на східцях під троном Мадонни сидять фігури, узяті автором із творів Данте, –алегорії поганого правління. Так художник виразив свої політичні погляди.
Чи не найвідоміша Маеста вийшла з-під пензля Дуччо – це грандіозний вівтарний образ для Сієнського собору. Незважаючи на те, що картину колись майже знищили, розрубавши на кілька частин, що пошкодило обличчя Мадонни, у ХХ ст. вона отримала нове життя завдяки частковій реставрації та переселенню до музею.
Зображення Богоматері дуже ліричне й ніжне. Домінування темно-синього кольору Її одягу нагадує про людську природу Марії. З обох боків, немов у дзеркальному відображенні, Її оточує однакова кількість осіб (по двадцять), що створює ефект абсолютної гармонії. Мадонна возвеличується навіть завдяки дещо збільшеному розміру Її тіла, а всі навколо, немов Її почет, покірно чекають на благословення. А за межами цієї картини стоять іще мільйони людей, які так само щодня звертаються до Богородиці, прославляючи Її в молитвах.
Олеся Гощук
«Католицький Вісник», № 21/2015
фінансово.
Щиро дякуємо!
