Марія навколішках споглядає Дитя. Йосиф тримає у руці запалену свічку, попри те, що білий день. Це знак, що на світ прийшов Той, хто роз’яснить морок гріха і дасть нам світло спасіння.
За Марією і Йосифом бачимо пастухів, які з острахом і повагою позирають на Спасителя. Їх привели ангели, яких ми бачимо ліворуч над печеркою-стайнею. Їхні слова про народження Месії написані на т. зв. філактеріях — у мистецькій термінології це означає стрічку, яку тримає персонаж.
Праворуч художник намалював двох жінок, про чию присутність у гроті Різдва не згадує Святе Письмо. Їхнє багате вбрання вказує на те, що це не пастушки. Розв’язання загадки можна знайти в одному з апокрифів — розповідей про біблійні події, яких Церква не визнала істинними і богонатхненними. Так зване Протоєвангеліє Якова розповідає, як Йосиф, коли Марія вже починала родити, знайшов у Вифлеємі повитуху. Звали її Зевель (Зебел). Вона прийняла пологи у Марії, а коли розповіла про те, що сталося, своїй подрузі Саломеї — та не повірила, і за невіру була покарана паралічем руки. Зцілив її доторк Дитятка. Ця легенда, популярна у Середньовіччі, становить віддалену луну біблійної сцени зі святим Томою, який не міг увірувати у воскресіння Христа.
З Протоєвангелія Якова: «І побачив я жінку, що спускалася з гори, яка сказала до мене: чоловіче, куди йдеш? Я відповів: шукаю бабку повитуху. У відповідь вона спитала мене: ти з Ізраїля? І я сказав їй: так. Вона ж сказала: а хто Та, що народжує у печері? Я відповів: вона заручена зі мною. І вона сказала: вона не жінка тобі? Тоді відповів я: це Марія, яка виросла у Храмі Господньому, я за жеребом отримав її за дружину, але вона не жінка мені, а зачала від Святого Духа. І сказала йому бабка: чи це правда? І відповів Йосиф: піди і подивися. І повитуха пішла разом із ним. І стали вони біля печери, і хмара осяйна з’явилася в печері. І сказала повитуха: душа моя звеличена, очі мої узріли чудо, бо ось родилося спасіння Ізраїлю. Тоді хмара відсунулася від печери, і засяяло таке світло у печері, аж вони не могли знесли його; а за трохи часу світло зникло і явилось немовля, вийшло і взяло груди матері своєї Марії. І вигукнула повитуха, кажучи: великий для мене день цей, бо побачила я явлення небувале. І вийшла вона з печери, і зустріла Саломею, і сказала їй: Саломеє, Саломеє, я хочу оповісти тобі про чудесне явлення: народила діва і зберегла дівоцтво своє. І сказала Саломея: як живий Господь Бог мій, доки не простягну я пальця свого і не провірю дівоцтва її, не повірю, що діва народила. І щойно простягнула Саломея палець, як скрикнула і сказала: горе моєму невірству, бо я насмілилася спокушати Бога. І ось, моя рука віднімається, як у вогні. І впала на коліна перед Господом, кажучи: не осором мене перед синами Ізраїля, але вияви до мене милість заради бідних: бо Ти знаєш, що я служила Тобі в ім’я Твоє і від Тебе хотіла прийняти заплату. І тоді постав перед нею ангел Господній, і сказав їй: Саломеє, Саломеє, Господь вислухав тебе, піднеси руку твою до немовляти і потримай його, і настане для тебе спасіння і радість. І підійшла Саломея, і взяла немовля на руки, сказавши: поклонюся йому, бо народився великий цар Ізраїля. І зразу зцілилася Саломея і вийшла з печери спасенною».
У різних легендах говориться про те, що повитуху Марії звали Саломеєю, і ці легенди так само посилаються на Протоєвангеліє Якова. Однак, як видно з тексту, навіть апокрифи, які самі по собі не є надійними джерелами, а більше легендами, не використані у подальшому творенні легенд достатньо правильно. Повитухою, за Протоєвангелієм Якова, була інша жінка, а Саломея зцілилася після акту своєї невіри. Саме про це говорять філактерії біля обох жіночих персонажів. Жінка на першому плані, яка повернута спиною до глядача, тримає стрічку, що повідомляє: це Зевель, яка прийшла прийняти пологи. Друга жінка, Саломея, надалі тримається за руку, яка мить тому ще була паралізована. Смужка, яку несе розміщений вище неї ангел, сповіщає: «Її зцілив доторк дитини».
Ілюстрація: Робер Кампен, «Різдво Христове», олія на дошці, бл. 1435 р. Музей мистецтв, Діжон.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
