Даша останнім часом кепсько виглядає. Даша нервується через дрібниці, погано спить і знову стала палити сигарети. Вона часто плаче і ні на що не має сил. У Даші непросте особисте життя, її особисте життя зветься Паша.
Коли Даша скаржиться на Пашу, їй самій дивно, які дрібниці її хвилюють. Ну не дає він їй грошей, що за біда. Харчі ж він купує. Ну й він не мільйонер, зрештою. Не розмовляє з нею — ну то він на роботі втомлюється. І взагалі інтроверт. А ще він влаштовує їй образливі допити, змушує виправдовуватися, а потім ще й довго бурмоситься — але ж його також можна зрозуміти, Даша йому дорога й він боїться її втратити, у нього в житті було багато розчарувань. А що він Дашу на роботу не підвозить, хоч йому й по дорозі, то на це геть безглуздо ображатися — йому на роботу пізніше, ніж їй, який сенс вставати завчасно? Подруги Дашу, загалом беручи, також не дуже розуміють. Вони би такого Пашу на руках носили. У них ніякого Паші нема. Подруги вважають, що Даша високо несеться й виламується на рівному місці. Дашина мама висловлюється ще простіше, не будемо цитувати, але загальний сенс такий, що Пашу не переробити, та й не такий він вже поганий, і взагалі «не наймався», а так то всі мужики сама знаєш хто. У мами з логікою не дуже, зате багато ентузіазму й чіткі пріоритети. Пріоритети полягають у тому, що добре, коли чоловік є і погано, коли чоловіка немає.
Мамі чомусь не спадає на думку, що добре — це коли її доньці добре. Мама не зовсім дурна, вона не думає що «Даша має чоловіка» дорівнює «Даші добре». Просто в її рівнянні друга частина взагалі відсутня.
Хоча насправді сенс має тільки друга частина, а чому вона там дорівнює, це вже як подивитися. Паші вона точно не дорівнює, інакше Даша не ходила б сумна й не ковтала би різні «корисні таблетки».
Стосунки існують для того, щоб людині було добре. Якщо стосунки є, а людині погано, — людині ці стосунки не потрібні. (Зважмо: це погляд не богослова, а психолога; але він максимально прямий і чесний. — Прим. пер.)
Якщо людині в стосунках погано, то немає жодного сенсу шукати цьому пояснення або входити в ситуацію «мені погано, але це тому, що мама недолюбила його в дитинстві» (варіант — «бо мама мене недолюбила»), бо це нічим, за своєю суттю, не відрізняється від простого «мені погано» й нічого не змінює в ситуації. Єдина ситуація, за якої стосунки мають сенс, це «мені добре».
Різним людям буває добре від різних речей. Самі ці речі знаку не мають, важливий тільки результат.
Ваш чоловік може до вас місяцями й слова не промовити, якщо вам подобається, що вас ніхто не відволікає від ваших думок. Але якщо ви гинете від самотності, а він «ні в чому не винен», бо втомлюється на роботі або мовчазний від природи — вам такі стосунки не потрібні.
Він може ревнувати вас як останній павіан, якщо вам це приємно і лестить. А якщо вас це нервує — немає сенсу вмовляти себе, ніби це він так пристрасно кохає, аж шаленіє.
Він може не мати грошей на ікру, якщо ви не любите ікру. Але якщо раптом без ікри ви не можете жити — вам має бути байдуже, що саме завадило йому на цю ікру заробити.
Він може взагалі щовечора зустрічати вас ляпасом. Якщо ви дістаєте кайф від ляпасів. Але якщо вам не подобається, що вас б’ють, то це не ваша турбота, що роки у в’язниці розхитали йому нерви, — нехай сам із цим розбирається.
Ви можете, скажімо, довгі роки любити одруженого чоловіка, з усіма стресами, що з цього випливають. Але це можна робити тільки в тому разі, коли ви дістаєте задоволення від складного і драматичного життя. А якщо ви нещасливі, але він ні в чому не винен і не може як чесна людина, — то це не ваш варіант.
Якщо вам погано від того, що цей хтось не одружується з вами, то яка різниця, готовий він чи неготовий. Вам погано, і крапка. Такі стосунки вам не потрібні.
Якщо Даші погано від того, що Паша не вважає за потрібне підвозити її до роботи, це означає, що конкретний Паша їй не годиться. Їй могло би бути добре, за тих самих умов, якби вона, наприклад, раділа можливості побути на самоті під час дороги, зібратися з думками. Або ще з якоїсь причини. Але не склалося. Паша міг зробити так, щоб і Даші було добре, натомість зробив так, щоб добре було тільки йому, а Даші — погано. Отже, якщо Даші погано, то Паша може йти на всі вітри. А також спати скільки йому влізе й ганяти машину, куди сам хоче.
Колись давно я збиралася покинути хлопця і страшенно мучилася цим. Я чудовисько, казала я до свого приятеля, це ж так несправедливо, він же ні в чому не винен…
А цей приятель сказав мені дивну річ. Він сказав: тобі з ним погано? — отже, винен.
Малка Лоренц, Заграница
Від редакції. Звісно, погляд блогера це не вчення Церкви. Проте основи психології однакові як для віруючих, так і для невіруючих. Тому якщо ви впізнаєте себе у згаданих ситуаціях — це не означає заклику покинути чоловіка/дружину і розлучатися. Це означає — перестаньте виправдовувати те, що неправильне, зверніться до настоятеля, у сімейну порадню, до психолога на консультацію, зробіть правильні висновки. Не живіть, переконуючи себе, що «Бог терпів і нам велів» — Він не планував сімейного союзу як знаряддя для саморуйнування! Якщо вам погано — то ТАКІ стосунки вам не потрібні. Виправте їх!
фінансово.
Щиро дякуємо!
