Намагатися не ставити перешкод Отчому милосердному діяння та просити дару віри, аби самим ставати знаками милосердя — до цього закликав вірних Папа Франциск під час загальної аудієнції, що відбулася на площі св. Петра у Ватикані в середу, 7 вересня 2016 року.
В основі катехизи була євангельська розповідь про те, як святий Йоан Хреститель, перебуваючи у в’язниці, послав учнів до Ісуса, аби запитати Його: «Чи Ти той, хто має прийти, чи іншого маємо чекати?»
Як зауважив Святіший Отець, Хреститель із нетерпінням очікував на Месію, а у своїх проповідях описував його як «суддю, який нарешті встановить Боже Царство й очистить свій люд, нагородивши добрих і покаравши злих». «Сокира при корені, й кожне дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинене у вогонь», — казав він. А тепер, побачивши, що Ісус розпочав свою прилюдну місію «у зовсім відмінному стилі» та перебуваючи у «подвійній» темряві, тобто «темряві в’язниці й темряві серця», пророк хоче знати, чи Ісус — насправді той Месія, що мав прийти.
«На перший погляд здається, що Ісус не дає відповіді на запитання Хрестителя. Ісус сказав: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. Щасливий, хто через Мене не спотикнеться” (Мт 11, 4‑6). Такою була відповідь Ісуса. Намір Господа Ісуса стає зрозумілим: Христос відповідає, що Він є конкретним засобом Отчого милосердя, який виходить усім назустріч, несучи розраду й спасіння, і таким чином показуючи Божий суд. Сліпі, криві, прокажені, глухі, повертають свою гідність і перестають бути суспільно виключеними з огляду на хворобу; мертві повертаються до життя, в той час як убогим звіщається Добра Новина. Ця відповідь, — зазначив Наступник святого Петра, — стає підсумком діяльності Ісуса, який у такий спосіб робить видимим і відчутним діяння самого Бога».
За словами Папи, Церква в цих словах отримує «дуже ясне» послання. Бог послав свого Сина не знищити лихих, а звернутися до них із заохоченням до навернення. Справедливість, яку Предтеча зробив головною темою свого проповідування, «являється в Ісусі, насамперед, як милосердя». Його сумніви випереджують збентеження, що буде викликане діями і словами Ісуса, який саме тому й каже: «Щасливий, хто через Мене не спотикнеться» (Мт 11, 6).
«Тому Ісус попереджає про особливу небезпеку: якщо перешкодою для того, щоб увірувати, є насамперед Його вчинки милосердя — це означає, що людина має фальшивий образ Месії. Натомість блаженними є ті, хто перед лицем жестів і слів Ісуса віддають славу Отцеві, що в Небі», — сказав Святіший Отець, підкреслюючи: ця Ісусова пересторога «завжди залишається актуальною».
Наступник святого Петра пояснив, що сьогодні людина створює собі такий образ Бога, «який стає на заваді тому, щоб насолоджуватися Його реальною присутністю». Дехто творить «саморобну» віру, яка применшує Бога «до обмеженого простору власних прагнень і переконань». Інші применшують Бога до ролі «фальшивого ідола», використовуючи Його святе Ім’я для того, щоб «виправдовувати свої власні інтереси, чи навіть ненависть і насильство». Для декого Бог є лише «психологічною схованкою», до якої вдаються у важкі хвилини, що є свідченням «віри, зосередженої на собі, непроникної для милосердної Ісусової любові». Ще інші вважають Христа лише «одним із багатьох добрих викладачів моральних повчань». Є й такі, що «приглушують віру в суто внутрішніх стосунках з Ісусом, гасячи її місійний порив, здатний перемінити світ та історію».
«Ми, християни, — підсумував Папа, — віримо в Ісусового Бога; а Його прагненням є, щоб ми зростали в живому досвіді Його таїнства любові. Отож намагаймося не ставити жодних перешкод милосердному Отчому діянню, але молімося про дар великої віри, щоб також і ми ставали знаками та засобами милосердя».
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie