Кароліні протягом багатьох років здавалося, що у стосунках із жінкою вона може почуватися в безпеці, що ніхто її не відштовхне, не вдарить, як її батько.
Батько Кароліни зловживав алкоголем. Його ніколи не було вдома — працював або пив. «Моєю підтримкою була мама, алей і вона до кінця не могла впоратися з проблемами вдома» — розповідає дівчина.
У 14 років Кароліна почула від своєї подруги розповіді про секс, мастурбацію, порнографію. Спочатку це трохи дратувало її та викликало сором. Вона походила з глибоко релігійної родини. Згодом, однак, світ сексу втягнув і її. Вона почувалася жахливо, мала докори сумління, але дедалі менше. Дівчина пішла на сповідь, але поставилася до неї радше,механічно.
Це було пекло
Гомосексуальні схильності Кароліна виявила у себе десь у 18 років. Їй здавалося, що у стосунках із жінкою вона може почуватися в безпеці, що ніхто її не відштовхне, не вдарить, як її батько. «Жінки більш ніжні й чутливі. Я боялася, що зустріну такого чоловіка, як мій батько, який буде пити», — каже вона.
Її перші стосунки з жінкою розпалися через два роки. Кароліна дуже сильно це переживала. Вона хотіла накласти на себе руки. Покинула навчання і переїхала до Великої Британії. Там зустрілася з Мелані, яка була трохи старшою, ніж Кароліна, мала 25 років.
«Ми жили разом. Вона захоплювалася мною, їй подобалася моя особистість. Нарешті хтось мене любив і цінував», — згадує моя співрозмовниця. Вона теж закохалася, думала про спільне життя. Однак… з’явилася рутина. Вона відчувала невдоволені бажання та одночасно брак довіри. Потім познайомилася з Кетрін, але ці стосунки тривали недовго.
Від скороминущих знайомств Кароліні стало нудно. Вона шукала нових вражень. Втратила почуття власної ідентичності й цінності. Дійшло до алкоголю і наркотиків. Вона прагнула нових стосунків, але почувалася в них жахливо. «Це було пекло», — так Кароліна оцінює це сьогодні. Вона волала про увагу, але ніхто її не чув. «Я була безпорадна, почувалася брудною, та все одно бабралася в цьому», — додає вона. Рахувалися тільки її потреби. Вона шукала любові, але не знаходила. «Я боялася бути покинутою, тому перша кидала своїх партнерок», — згадує вона.
Серце ожило
Зрештою, щось тріснуло в Кароліні. Вона вирішила повернутися до Польщі. Її мати була хвора. Рак підшлункової залози. Вона не знала про це, тому що не підтримувала зв’язків із сім’єю. Розпочалася боротьба за мамине життя, яка, на жаль, закінчилася поразкою. Кароліна залишилася з батьком, який під впливом хвороби мами перестав пити.
Дівчина також пішла на сповідь. «Моє серце ожило, я побачила себе і своє попереднє життя у правді. На сповіді я відчула благодать прощення. Побачила власне безсилля. Це важко. Я продовжую боротися з гомосексуальними схильностями й досі», — зізнається дівчина. Сили Кароліні додає молитва. Вона потрапила до руху «Світло–Життя». Познайомилася там зі «звичайними» чоловіками. Вчиться бути в їхньому товаристві.
Жінка переконана в тому, що, коли йдеться про її гомосексуальність, то це не має жодного стосунку до генетики. Вплив на її вибори, безсумнівно, мала ситуація вдома. Вона хотіла любити і бути коханою. Хотіла розуміння і прийняття.
Її боротьба триває. Вона служить волонтеркою в лікарні, допомагаючи різним людям. Брала участь у Всесвітньому дні молоді. Завдяки людям, з якими там познайомилася, пізнала Бога і Його силу. Вона хотіла би забути про «пустелю гріха», в якій застрягла на багато років.
Кароліна, скільки себе пам’ятає, боролася за чиюсь увагу і любов. Сьогодні вона знає, що тільки стосунки, засновані на Богові та любові, приносять радість і свободу, визволяють. «Бог боровся за мене. Процес мого зцілення триває досі; я довіряю Йому і сприймаю страждання як шлях до радості та будування життя згідно з Його любов’ю. Тут немає жодного компромісу», — каже вона. Кароліна вірить, що життя повністю без гомосексуалізму можливе.
Анна Ґембальська Берекець, Aleteia