Якщо спробувати знайти К. С. Льюїса ХХІ століття, то доктор Пітер Кріфт — чи не найближчий до цього титулу. Ніхто так не відображає в загальному постать Льюїса, як Кріфт: його швидкий розум, гостре мислення, освячену уяву і любов до оповідей та чудес. Просто послухайте деякі з його розмов, аби зрозуміти, що я маю на увазі.
Доктор Пітер Кріфт — професор філософії Бостонського коледжу та Королівського коледжу (Емпайр-Стейт-Білдінґ) у Нью-Йорку. Він — постійний автор у декількох християнських часописів, широкою знаний як доповідач на конференціях; він — автор 67 книжок, зокрема «Довідника католицької апологетики», «Християнство для сучасних язичників», «Основи віри». Він регулярно дописує на різні теми з філософії, теології та культури і є експертом з творчості К. С. Льюїса і Дж. Толкіна.
Доктор Кріфт нещодавно дав інтер’ю, в якому говорив про феномен Льюїса, «новий атеїзм», зачепив філософію, історію, книжкии і багато іншого.
— Ви написали кілька книжок про К. С. Льюїса, зокрема «К. С. Льюїс для третього тисячоліття». Одна з найяскравіших загроз християнства в цьому третьому тисячолітті — так званий «новий атеїзм», очолюваний Річардом Докінзом, почесним співробітником власної альма‑матер Льюїса. Як би Льюїс відреагував на цю сучасну форму атеїзму?
— Атеїсти за часів Льюїса були так само ж пафосні й зарозумілі, як зараз, але більш освічені та здатні до дискусії. Ентоні Флю, наприклад, був надзвичайно справедливим і розумним (і, звісно ж, тому в кінцевому підсумку став теїстом).
Атеїсти, яких знав Льюїс, були більше схожі на МакФі у «That Hideous Strength» («Ця огидна сила»), адже вони були дуже інтелектуально чесними. Я підозрюю, що Льюїс вважав за краще не кидати перли перед свинями, так що він, імовірно, ігнорував би так званих «чотирьох вершників» нового атеїзму.
— Ваша остання книжка, «Summa Philosophica», починається з вихваляння двох стилів аргументації та заклику до їх відродження: сократівського діалогу і диспуту святого Томи. Чому ці форми такі важливі й чому вони були втрачені?
— Метод Сократа і стаття Summa — два способи висвітлення питання чесно і справедливо та представити обидві сторони в дуже раціональний спосіб. Вони були втрачені, позаяк філософія виродилася в ідеологію. Сама Об’єктивна істина іноді часто розглядається як праве крило республікансько‑християнської змови з метою захопити владу.
— Серйозним недооціненням було би сказати, що Ви точно як Льюїс і Толкін. Ви написали кілька книжок за їхньою літературною творчістю, а 2011 року продовжили їхній шлях власним романом «Повний океан ангелів». Чому оповідання таке цінне в поєднанні істини, добра і краси?
— Оповідання є найстарішою, найпоширенішою, найулюбленішою і найефективнішою формою спілкування, тому що наше життя це, по суті, оповідання. Ось чому Біблія — найреалістичніша з релігійних книг. Ми можемо легко ігнорувати абстракції або сперечатися про них, але стикаємося з конкретними реальними людьми, речами та подіями в розповіді, як і в житті. Легше порівнювати конкретні речі у вигаданій історії з конкретними речами в реальному житті, аніж шукати паралелей між абстракціями і конкретними речами з реальності (хоча обидві форми письма почесні та необхідні).
— Переходячи до простішого запитання: хто Ваш улюблений святий і чому?
— Святий Августин, який, подібно до Льюїса, поєднав у собі гаряче серце, красивий стиль і глибоке розуміння.
— Крім Біблії та Катехизму, назвіть найкращих п’ять книг, які варто прочитати кожному католику.
— Це «Сповідь» св. Августина, «Думки» Паскаля, «Богослов’я і розсудливість», «Суспільство і розсудливість» Френка Шида і «Практика присутності Божої» брата Лоуренса. Всі вони виштовхують серце і розум читача на шлях пізнання сенсу життя, вчать, як бути святим думками, серцем і руками.
«Сповідь» важко якось класифікувати; у ній є все. «Думки» — це найкращий сучасний апологетичний твір; дві класики Шида це найяскравіший популярний вступ до католицької теології, я це знаю. І брат Лоуренс є найпростішим і найбільш ефективним для початківців у духовному житті.
(Примітка: На сайті доктора Кріфта подано ще сім «книжок, що настійно рекомендуються»:
«Просте християнство» К. С. Льюїса;
«Скасування Людини» К. С. Льюїса;
«Загублені в космосі» Вокера Персі;
«Вічна Людина» Г. К. Честертона;
«Ортодоксія» Г. К. Честертона;
«Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі;
«Володар перстнів» Дж. Р. Р. Толкіна.)
— Припустімо, що Папа запрошує вас до Рима і супроводжує на балкон собору святого Петра. Він дає вам одну хвилину, аби звернутися до світу. Що би Ви сказали?
— Слухайте цю людину, яка супроводила мене сюди. Слухайте його попередників. Слухайте Того, хто покликав його та інших наступників Петра. Бо лише Він Один має секрет вічного життя і радості.
фінансово.
Щиро дякуємо!
