Помічний єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії побував днями в Польщі, коли там тривало чергове засідання польської Конференції єпископату.
Серед різних питань для обговорення польськими єпископами виявилося і таке важливе для нас, як потреба огорнути пастирською опікою українців-мігрантів, яких у Польщі ніколи не бракувало, а зараз стало особливо багато. З огляду на такий стан справ римо-католицька Конференція єпископів України звернулася до Конференції єпископату Польщі, аби надавали опіку й пастирську допомогу тисячам українців, які працюють у Польщі, без огляду на їхнє віросповідання.
Голова Комісії душпастирства сімей в українському єпископаті звернув увагу, що становище сімей в Україні тяжке, оскільки на сході нашої держави триває війна. До цього додається загальний тяжкий економічний стан у державі.
Єпископ Радослав, який брав участь у 375 пленарному засіданні Конференції польського єпископату у Варшаві, підкреслив у розмові з журналістами, що чимало українців втрачають сподівання на те, що ситуація в державі поліпшиться, тому еміграція набрала такого рівня. Дуже багато сімей розділені, бо один із подружжя виїжджає за кордон. Зачіпає це насамперед дітей і нерідко стає причиною страждань. Єпископ Кам’янець-Подільський наголосив, що особливо можуть допомогти священики і сестри-черниці, які працювали в Україні та знають українську мову. «Де ж (мігранти) знайдуть кращу опіку, ніж при храмах і парафіях? Добре було би, якби єпископи визначили координатора, відповідального за цю діяльність», — зазначив він.
Величезна частина мігрантської проблеми, відзначив єпископ Радослав, це те, що багато українських подружь і сімей не мають жодних стосунків із вірою та Богом. «Без Бога тяжче розв’язувати проблеми у сім’ї. Еміграція часто стає причиною криз, ба навіть загрожує розпадом сім’ї», — підкреслив Його Екселенція.
Внаслідок війни на Сході України великою проблемою стають внутрішні біженці, й то саме до них значною мірою скерована допомога Церкви в Україні, насамперед через Карітаси. «Біженців приймають також і сім’ї. Прекрасний приклад допомоги надає Апостольський нунцій в Україні, архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, який нещодавно вчергове відвідав Донбас, де триває війна. Дуже добре й чітко виглядає розподіл допомоги, ініційований Папою Франциском. Варто також пам’ятати про тисячі анонімних священиків та мирян, які на щодень допомагають біженцям», — сказав єпископ Радослав.
Щодо цього звернення римо-католицького єпископату до братньої Польщі CREDO звернувся до коментар до самого єпископа Змітровіча.
— Скидається на те, що дуже багато людей відчувають натхнення, аби щось пробувати робити у справі численних у Польщі емігрантів з України, — відповів Його Екселенція. — Безумовно не в одній місцевості тамтешні душпастирі або сестри-черниці щось роблять, є Святі Меси українською, або можливість посповідатися. Однак цілком очевидно, що приходять ті, хто більш свідомий, а багато людей просто не знають, що у Церкві можна знайти опору. Що, наприклад, Карітас має компетентних працівників, які можуть багато чого запропонувати в допомогу при залагодженні формальних справ. Долучаються до цих старань і намагаються щось зробити наші брати греко-католики, також і деякі православні чинять зусилля, аби пригорнути своїх «овець». Отож ми скерували великий заклик нашої Конференції єпископів та лист голови Конференції архиєпископа Мечислава Мокшицького із великим проханням, зокрема до священиків та сестер, які працювали в Україні, аби зробили все, що лиш можливе. Аби вони старалися організовувати якісь зустрічі для українців, інформували, що існує можливість святої сповіді українською, що Бог, зрештою, просто любить їх і чекає на них.
Тут також є великі можливості й завдання для вірних мирян у Польщі, які на місцях праці або поселення зустрічаються з нашими людьми з України, — продовжив єпископ Радослав. — Вони можуть зробити багато доброго у різних вимірах. Я знаю, що єпископи закликають або часом навіть особисто звертаються до підприємців, аби ті були добрими і справедливими до емігрантів з України. На мою думку, така численна присутність громадян України у Польщі, стільки студентів… це великий і дуже важливий виклик для Церкви в Польщі. Допомогти цим людям відкрити Бога, допомогти їм відкрити Церкву як спільноту — це напевно допоможе правильно розпізнати волю Божу, а для багатьох — надасть відвагу повернутися до своєї батьківщини. Іншим же посприяє почутися у Польщі «на своєму місці».
фінансово.
Щиро дякуємо!
