На заклик Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій провести в неділю 2 квітня в Києві та обласних центрах молитву за припинення війни і перемогу над агресором у Вінниці відгукнулась група парафіян римо-католицького храму Матері Божої Ангельської зі спільноти руху «Віднова в Святому Дусі».
Вони зібралися на площі перед будинком міськвиконкому, де молились за припинення війни, за те, щоб на багатостраждальній український землі запанував мир, за тих, хто найбільше страждає від війни; просили про дар мудрості для державного керівництва і депутатів Верховної Ради, не забуваючи висловлювати подяку Небесному Отцеві за нашу прекрасну Батьківщину і за дар духа мужності, яким Він обдаровує наших захисників.
«Для нас, – сказала Ольга Балокіна, – це не одинична молитовна акція. Починаючи з травня минулого року, ми щопонеділка збираємось у храмі після вечірньої Божої Служби, щоб у молитві дякувати Богу за нашу країну і молитись за її майбутнє».
Більшість із тих, хто беруть участь у цих молитовних зустрічах належать до спільноти «Віднови в Святому Дусі». У своїх молитвах не обмежувалися тільки проханнями про припинення війни: моляться про подолання корупції та інших кризових явищ, про те, щоб наше суспільство оберігало родинні цінності і не піддавалось впливам гендерної пропаганди, про те, щоб у нашій країні не вбивали ненароджених дітей, а також просять пробачення за всі гріхи, за всі злочини, які коїлись і кояться на нашій землі. Моляться по-різному: одного понеділка, наприклад, моляться Розарієм, іншого – Коронкою до Божого Милосердя, іншими молитвами. А крім того, щодня індивідуально моляться Псалмом 85.
Про ініціативу створення такої молитовної групи Ольга розповідає: «З початком війни на Донбасі не одній тільки мені приходило на думку, що необхідно регулярно збиратися для молитви за Україну. У своєму повсякденному спілкуванні я зробила висновок,що ми схильні більше нарікати, ніж дякувати. А це, на мою думку, через те, що не вміємо цінувати того, чим Бог нас щедро обдаровує: прекрасну землю, на якій живемо, людей, котрі нас оточують, наше мирне життя, за яке хтось захищає, наражаючи себе на смертельний ризик. Взявши участь у декількох заходах, що проводились Відновою в Святому Дусі, я переконалась, що це не якась моя нав’язлива ідея. Своїми думками поділилась з лідером руху Олександром Гірявенко, на що він сказав: Збирайтесь і моліться. Сподіваємось, що до нас долучиться більше людей і ця група стане парафіяльною, а коли ми з молитвою вийдемо на вулицю – можливо і міжконфесійною. А ще, що наші молитовні зустрічі не припиняться коли закінчиться війна – а вона рано чи пізно закінчиться – адже тоді в нас буде ще більше причин дякувати Богу».
Валентина Бабенко зазначає: «У Книзі Суддів ми читаємо про те, як Бог повелів Гедеонові залишити з усієї понад тридцятитисячної армії тільки триста вояків і дарував їм перемогу над ворогами. Сподіваємось, що хоча нас і справді дуже мало, наша молитва зробить багато».