Пс 78(77), 17-22
Та вони знову грішили проти нього, і бунтувалися проти Всевишнього в пустині. І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі. І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині? Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати хліба або зготувати народові своєму м'яса?» Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся. Бо вони не вірили і Бога, не покладалися на його спасіння.
Як часто ми випробовуємо Господа у своєму житті? Не довіряємо Йому, не покладаємось на Бога, не договорюємо. Задумайтесь зараз, як є у вашому житті? Чи є якась сфера вашого життя, де ви до сих пір не запросили Бога? Може це відносини з кимось, де не запрошено Господа? Бо думаєте, що ви самі добре справляєтесь або не хочете їх змінювати.
Ізраїльській народ весь час випробовував та випробовував Господа. Весь час їм було тяжко, все було не так, постійно щось вимагали від Бога. «І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі. І проти Бога говорили й промовляли: "Чи зможе приготувати Бог стіл у пустині?» (Пс 78, 18-19). Чи є так часто в нашому житті: нарікання, незадоволення, знеохочення, агресія, злість?
Ми багато чого маємо доброго в своєму житті та багато чого просто не цінуємо і не дякуємо за те, що є, що маємо. Поводимо себе, як народ на пустелі і теж щось вимагаємо постійно. Вимагаємо кращі умови житла, кращу роботу, кращий одяг, хочемо відпочити десь за кордоном. Це все дуже добрі бажання. Але є різниця в тому, коли я бажаю того всього, а коли я нарікаю. Подумаємо, а що я зробив для того, щоб мати те, що я хочу. Чи є з моєї сторони якісь дії? Чи я просто, умовно кажучи, сиджу і чекаю, коли Бог мені це все дасть, і при тому ще нарікаю постійно?
Можемо в часі посту змінити свою поставу, якщо вона така, як у Ізраїльського народу на пустелі. Треба довіряти Богу і в той же час рухатись, діяти. «Із плодів уст своїх насититься добром людина; за вчинками рук людини буде й нагорода. Дурному шлях його здається простим, та мудрий слухає поради» (Приповідки 12, 14-15).
Є у мене мета. А що я для того роблю вже зараз, щоб досягнути свою мету? Ніхто не любить бездіяльних людей, які тільки балачки ведуть і все. А справою не доводять свої слова. Так і Господь хоче бачити мою ініціативу та дії. «І що у тебе, Господи, милість; бо ти воздаєш кожному згідно з його ділами» (Пс 62,13).
Пс 78,22: «Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння». Може бути дві такі крайності: або я все контролюю та роблю всі справи так, що Богові не лишається місця для діяння, або сиджу і нічого не роблю, чекаю, що Бог мусить все дати мені, що я хочу і при цьому можу нарікати на своє життя, як у випадку з народом у пустелі.
Нехай наше життя завжди буде сповнене перемін разом із Богом! Ми можемо багато зробити, якщо не будемо лінуватись.
фінансово.
Щиро дякуємо!
