Україну відвідав ординарій Глава ординаріату Східної Європи Вірменської Католицької Церкви Архиєпископ Рафаель Франциск Мінасян, який погодився відповісти на декілька питань СREDO.
– Ваше Преосвященство, яка мета вашого візиту в Україну?
– Я був запрошений Одесько-Сімферопольськимординарієм Броніславом Бернацьким, щоби розділити з єпископами та віруючими радість святкування 15 річниці заснування його дієцезії. Враховуючи це, народилися декілька ідей, у тому числі познайомитися з латинськими єпископами в Україні, які знають і працюють з вірменською діаспорою та віруючими. Хотів би подякувати всім їм за духовну працю, коли на цих землях не було наших священиків. Окрім того, завжди відповідаю на запрошення латинських священиків. Також прагну відвідати міста, де були і нині є наші віруючі, вірмено-католики.
В Одесі разом із римо- та греко-католицькими єпископами та Апостольським Нунцієм в Україні Клаудіо Гуджеротті я був присутній на освяченні греко-католицького храму.
– Чи маєте у планах створення постійних структур для душпастирської опіки над вашими віруючими на території України?
– Як сказав Одесько-Сімферопольський єпископ Броніслав: «Ласкаво прошу на твій єпархіальний престол». Я не повинен засновувати те, що вже існує багато віків. Думаю, що наше душпастирство має бути тісно пов’язане зі служінням Латинської Церкви на цих землях. Окрім того, Україна вже входить до складу Ординаріату для Східної Європи, тому структури тут вже є.
– Чи можливе в майбутньому відновлення Львівської Вірмено-католицької архиєпархії, яка існувала до ІІ Світової війни?
— Після розпаду Радянського Союзу Папа Йоан Павло ІІ у 1991 році об’єднав всі парафії на території колишнього СРСР і Східної Європи в один ординаріат і призначив єпископа. Я вже третій на цьому становищі.
– В Одесько-Сімферопольській дієцезії був вікарій для опіки над вірменами. Чи у майбутньому не можливо призначення подібних душпастриів у інших латинських дієцезіях, у тому числі у Кам’янець-Подільській?
— Це було до того, як не було наших священиків, єпископ Броніслав Бернадцький призначив латинського священика для опіки над вірменами, що проживають на території Одесько-Сімферопольської дієцезії. Подальші наші дії будуть залежати від рішення Святого Престолу. Як єпископ, я передам все, що побачив, своє враження, бачення Апостольському Престолу у Римі.
– Скільки нараховується вірних католиків у Вашій єпархії?
– Якщо взяти всі країни разом, (Вірменія, Росія, Україна, Грузія і Східна Європа), то приблизно 1 мільйон.
– Як у Вас складаються відносини з Вірменською Апостольською Церквою?
– З першого дня, коли я був призначений єпископом і до сьогоднішнього моменту, мої відносини, почуття, бачення та ідеї, спрямовані на співпрацю, мир та служіння нашому народу і нашим вірним.
— Минулого року Ви приймали у Вірменії Святішого Отця Франциска. Як вплинула його Апостольська подорож на життя місцевих католиків і чи це вже принесло якісь духовні плоди?
— Візит Його Святості вплинув не лише на католиків, але й на всіх вірмен, їх душу, серце. У думках залишилося відчуття життя, що варто жити по-християнському.
— Вірменський і український народ дуже схожий за своїм минулим та сучасним. Обидві наші країни переживають воєнні конфлікти. Ми на Донбасі, Ви — в Нагірному Карабасі. Як, на Вашу думку, можна досягнути миру у цих регіонах?
– Хочу поділитися думкою, яка визріла у мене. Бог вибрав один народ, щоб приготувати дорогу своєму Сину, щоби Він прийшов у цей світ. І в той же час, вибрав інші народи, які повинні свідчити, що Ісус Христос дійсно прийшов. Так що всі ці проблеми, війни, ніщо інше як вираження людської слабкості.
— Вірменський народ – це безперечно народ мучеників. Чимало ваших співвітчизників загинули від рук турків під час І Світової війни. Наскільки серед вірмен жива пам’ять про їхню кончину. І чи вшановують вірмено-католики у якості святих, ті 1,5 млн. мучеників, які канонізувала Вірменська Апостольська Церква?
– Розпочну з відповіді на останнє питання. Не головне, чи їх оголосили святими чи ні. Вони й так є свідками, мучениками за віру. На їх канонізації був присутній представник Папи Римського. Весь світ згадує жертв лише 1915 року, але вірменський народ пам’ятає всіх тих, які від 451 року віддавали своє життя за віру та державу. Це тривало і у першому тисячолітті, Середніх Віках і під час геноциду.
– Не кожний народ дає Церкві Вчителя Церкви. Папа Франциск у 2015 році надав цей титул великому вірменському святому, поету та вченому Григорію з Нарека. Наскільки його вчення та культ поширений серед вірмен?
– Він дуже шанований серед вірмен. Окрім вірменського народу, який по всьому світі нараховує 12 мільйонів, багато інших націй знають про Григорія Нарека. Найвідоміший його твір – це збірник молитов, який називається «Плач»..
– Яке у вас враження від Кам’янця-Подільського?
– Дуже позитивне. Кожний будинок, вулиця, провулок дихає історією, не тільки тією, яка вже минула, а яка досі живе. І ще це доброзичливе ставлення людей, їхня чесність,
— Прошу про Ваше пастирське благословення та побажання для читачів СREDO.
– Дякую, що мені дали можливість відповідати на питання, викласти свої думки і враження. Бути архиєпископом — це не означає лише керувати. Знаходжуся тут, щоб передусім служити та молитися для спасіння всіх душ. У мене немає жодних прав, лише обов’язок служити. Тому у цьому середовищі, я возношу свою молитву до Бога, щоби благословив всіх християн, їхні родини, хворих та дітей, які будуть будувати наше спільне майбутнє. Амінь.