На приватній аудієнції у четвер, 5 жовтня 2017 р., Папа Франциск прийняв Синод єпископів Халдейської Католицької Церкви.
«З радістю приймаю вас цими днями, коли ви зібралися на Синод, щоб вийти назустріч питанням першочергової важливості для Халдейської Церкви, серед яких — вимушена міграція християн, відбудування сіл, повернення евакуйованих, партикулярне право Церкви, літургійні питання та душпастирство покликань», — сказав Франциск на початку промови.
Подякувавши Його Блаженству Патріарху Луїсу Рафаелю за привітання, Вселенський Архиєрей мовив: «Користуюся нагодою, щоб через вас привітати вірних дорогої іракської землі, які зазнали великих випробувань. Поділяю з ними надію, з огляду на нещодавні новини, які говорять про відродження життя та діяльності в регіонах і містах, які раніше зазнавали болючого та насильницького гноблення». Папа побажав, щоб Боже милосердя загоїло рани війни, які носить у серці халдейська спільнота вірних.
Далі Святіший Отець зазначив, що Халдейська Церква має продовжувати активно діяти у будуванні єдності — зокрема, єдності між пастирями Халдейської Церкви та інших Церков. Її завдання — сприяти діалогові й співпраці між усіма, хто трудиться у суспільній сфері, аби таким чином зробити свій внесок і полегшити повернення виселених, долання поділів і протистояння між братами. «Щоб дійти до спільних рішень заради блага цілої країни, необхідним є процес національного примирення та об’єднаних зусиль усіх частин суспільства», — підкреслив Франциск. Папа побажав, щоб іракському народові ніколи не забракло духовної сили, надії та працьовитості, якими він вирізняється, та щоб він не падав духом перед труднощами, які й надалі зустрічаються на шляху.
Вселенський Архиєрей нагадав, що здавна земля іракського народу, на якій, згідно з традицією, євангелізував апостол Тома, була землею цивілізації, землею зустрічі та діалогу. Тому дуже важливо, щоб християни, пастирі та вірні, сильні у своїх коренях, єднались у сприянні шанобливим стосункам та міжрелігійному діалогу.
Серед іншого, Папа звернув увагу зібраних єпископів на зменшення покликань до священицького та богопосвяченого життя. Брак покликань, зазначив він, не повинен ставати причиною приймати до семінарій чи монастирів тих, хто не має Божого покликання. Необхідно уважно перевірити автентичність покликання кожного кандидата. Папа також наголосив на потребі цілісного виховання у семінаріях. Воно має охоплювати різні аспекти життя, гармонійно поєднуючи загальнолюдське, духовне, душпастирське та інтелектуальне формування, яке б потім продовжувалось у постійній формації. Семінаристи, а також священики, мають відчувати близькість своїх єпископів, що є справжнім благословенням.
Папа Франциск запросив халдейських єпископів разом із єпископами Римо-Католицької Церкви ще раз призадуматись над темою діаспори, беручи до уваги конкретні ситуації, в яких перебувають церковні спільноти: як кількісний склад вірних, так і релігійну свободу.
«Необхідно зробити все можливе, аби побажання ІІ Ватиканського Собору змогли здійснитись, полегшуючи душпастирство на власних теренах, де віддавна утверджені східні громади, а водночас сприяючи єдності й братерству зі спільнотами латинського обряду, щоб дати вірним добре свідчення, не продовжуючи поділів та непорозумінь, — мовив Святіший Отець. Екуменічний та міжрелігійний діалог, сказав він, повинен завжди виходити із нашої католицької єдності та сопричастя.
Варто нагадати, що Халдейська Церква постала внаслідок поєднання з Римом частини ієрархії та духовенства Ассирійської Церкви Сходу. Сучасний устрій вона отримала 1830 року, коли папа Пій VIII затвердив митрополита Йоана Гормиздаса главою всіх халдейських католиків, надавши йому титул Вавилонського халдейського Патріарха. Його осідком спочатку було місто Мосул, а в середині ХХ століття його перенесено до Багдада.
Халдейська Католицька Церква поширена на території сучасних Іраку, Ірану, Туреччини, в інших країнах Близького Сходу та в діаспорі, нараховуючи 8 архиєпархій та 13 єпархій.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
